Цієї неділі відбудуться президентські вибори в Білорусі. Політичні перипетії в сусідній державі опинились в центрі уваги багатьох українців. Передвиборча боротьба в Білорусі вже принесла чимало несподіванок: багатотисячні опозиційні мітинги, спроби прямого російського втручання, затримання трьох десятків путінських терористів. Однак, трагедією для Білорусі є повна відсутність серед претендентів на владу національно орієнтованих кандидатів.
У велелюдних протестах проти режиму Лукашенка чимало українців побачили проблиски білоруського Майдану, який може повалити проросійську диктатуру. Втім, ситуація в Білорусі значно складніша. Усі провідні опозиційні кандидати (Бабарико, Цепкало, Тихановська) так чи інакше декларували проросійські погляди, а їхня підтримка Кремлем очевидна.
На тлі погіршення відносин з режимом Лукашенка через небажання останнього остаточно здавати національний суверенітет, Москва зацікавлена допомагати антисистемним кандидатам. Ті ж покладають неабиякі надії на Кремль. Зокрема, один з лідерів білоруської опозиції Валерій Цепкало днями звернувся з листом до Путіна, нарікаючи на “антиросійську політику” Лукашенка (!). Не менш показово, що очільники нинішніх протестів у Білорусі свідомо уникають відповідей на питання про приналежність Криму та осуду російської агресії.
Тож, фактично у Білорусі ми бачимо боротьбу проросійських кандидатів, жоден з яких не збирається повертати своїй державі повноцінну незалежність. Ані Лукашенко, ані його опоненти не ставлять під сумнів згубне партнерство з Московією, панівний статус московської мови, совкову державну атрибутику. Зрештою, на фоні опозиції, яку послідовно підтримує Кремль, для України нинішній білоруський керманич виглядає меншим злом.
Загалом доводиться констатувати, що за підсумками виборів Білорусь в кращому випадку залишиться сателітом Кремля, над яким нависатиме загроза повного поглинання імперією. Головна причина такої ситуації полягає у відсутності в сусідній країні організованого націоналізму як явища. Білоруське суспільство переважно денаціоналізоване та змосковщене. Національні цінності підмінені культивуванням совкової спадщини.Сучасна Білорусь — це те саме, що Україна без націоналістів, без традицій багатовікової визвольної боротьби, без вшанування своїх героїв. Закономірно, що такій державі загрожує зникнення з політичної мапи світу.
Попри все, я вірю, що справжнє пробудження білорусів ще попереду. Рано чи пізно наші північно-західні брати здобудуть собі національну свободу. Оновлена Білорусь має стати важливим союзником для України.