Побратими, Друзі, Соратники!
Минає тяжкий 2017 рік. Цей рік не приніс для країни перемоги, цей рік не приніс стабілізації економіки чи вирішення нагальних питань безпеки. Навпаки, проти всіх обіцянок влади – він, як і попередні роки, покритий скорботою втрат, погіршенням зовнішньополітичної ситуації та розквітом корупції. Ми підійняли заборола та виступили проти.
Кілька місяців тому ми відзначили першу річницю нашої партії «Національний Корпус». Відзначили справами та досягненнями. Водночас рік, що минає був позначений нами маркером боротьби та єднання. Ми зламали хребет російським банкам, домоглись позбавлення недоторканності низки депутатів-корупціонерів і відправки у відставку топ-чиновників. Разом із тим, ми підписали Національний Маніфест, що вперше за історію нашої державності об’єднав українських націоналістів. Яскравим доказом цього стала багатотисячна об’єднана хода на 14 жовтня – День УПА та українського вояцтва.
Ми не стали осторонь й від творення – ми збільшили та поліпшили мережу дитячих таборів, спортивних та юнацьких закладів. Допомогли нашим побратимам з організацією надважливих державницьких проектів – Національних Дружин, Ветеранського Корпусу, Юнацького Корпусу, громадської кампанії «Пам’ять Нації», історичних виставок, видавничої справи.
Цього року ми не полишили, а навпаки пожвавили нашу роботу із міжнародним Балто-Чорноморським напрямком, провівши низку конференцій та заходів. Не омину й численні перемоги членів нашого Руху на українських та міжнародних змаганнях – дякую – Ви демонструєте всім нам волю та дух!
Я пишаюсь досягненнями моїх побратимів з полку АЗОВ. За неповних чотири роки з партизанського загону створено один з найкращих бойових підрозділів України. І дуже важливо, що азовці вдосконалюються і надалі – створені ними проекти перепідготовки цього року дали нам сотні навчених за стандартами НАТО бійців.
Не минув цей рік і без втрат для всього нашого Руху. Я з великою скорботою згадую наших побратимів, що відійшли у Вічність цього року. Це незворотні втрати, і разом з тим я розумію, що наша боротьба має бути від того ще сильнішою – в пам’ять про всіх тих, хто пліч-о-пліч був ці роки. І я вірю, що наша боротьба, разом із нашими зверхниками – Першопредками та тих, хто до них долучився нещодавно, – дасть сили отримати перемогу за Соборну та Незалежну Україну!
Прийдешній рік я позначу гаслом «Іду на Ви». Час переходити в наступ, час пробиватися до душ мільйонів українців, час підняти наші знамена від Донбасу до Карпат!
Смерть ворогам!
Андрій Білецький