Зеленський все ніяк не може зрозуміти – умова МВФ щодо ринку землі зараз неприйнятна. На всі уже багато разів озвучені аргументи: що не можна продавати землю в умовах війни, що немає електронного кадастру і ми навіть не знаємо, в чиїй вона сьогодні власності, що наша країна зараз просто не готова до цього кроку і поспіхом такі рішення не приймаються – накладаються ще й нові обставини.

Світова криза значно посилюється внаслідок пандемії коронавірусу. За таких умов ми дозволимо продати єдиний актив, який ще лишився в Україні, за безцінь. Всі “поступки” та відтермінування, на які погодилась Зе-команда – це фікція. Чи є якісь запобіжники, що, наприклад, 100 гектарів в одні руки не будуть просто підставними, а насправді ця земля буде належати оліграхам? Немає.

Чи врятує нас кредит МВФ у 8 мільярдів, за який ми збираємось розпродати землю, від дефолту? Та навряд. Ми, як завжди, сподіваємось на якусь чарівну допомогу ззовні, і не робимо головного – не будуємо свою внутрішню стратегію виходу з кризи.

Тим більше, що для отримання кредиту основна вимога – це не відкриття ринку землі, а “антиколомойський закон”, що має гарантувати неповернення Приватбанку його колишнім власникам. Закон цей важливий, бо знімає ризики розбалансування фінансової системи та не дає додатково навантажити Державний бюджет у важкий для країни період світової економічної кризи. За нього Рада мала проголосувати давно. Але вибір між кредитом МВФ та дружбою з олігархом, який привів Зе-команду до влади, виявився надто важким.

Ще раз наголошую – голосування за розпродаж землі за нинішніх умов – це мародерство та злочин. Про це має пам’ятати кожен депутат, який за свої вчинки буде відповідати перед виборцями.

Поділитись