Головний ідеолог Азовського руху Микола Кравченко у своєму телеграм-каналі розповів про те, звідки пішли “руські марші”, та як це зіграло на користь політики російської влади.
День незалежності Москви від України
4.ХІ. в РФ звуть «днем народного єднання». З 2005 в цей день росіяни офіційно вшановують річницю визволення Москви від окупації її військом Речі Посполитої у 1612. Абсолютна більшість того війська (як козацької, так і шляхетської його частин) були українцями, але в РФ їх дозволено вважати виключно поляками. Визволення було не таким вже й остаточним, бо ще в 1618, як відомо, гетьман Сагайдачний палив Арбат. Втім, Кремль вирішив саме 4.ХІ.1612 робити культовою датою (навіть фільм «1612» за держзамовленням зняли). Цілком очевидно, що таким чином планували оновити «всенародне свято 7 листопада», від якого смерділо нафталіном і яке серйозно ніхто з росіян давно вже не сприймав. Але так звані «руські марші», які почали проводитися 4.ХІ., лише поза Федерацією відігравали потрібну Москві роль. В межах же РФ ці марші перетворилися у загрозу для Кремля, тож неодноразово їх доводилося навіть офіційно забороняти. З 2014 кілька років поспіль в різних містах відбувалося навіть по два «руських марші» – фактично за і проти України.
На фото – «Русский Марш» в Кірові (окупаційна назва міста В’ятка), 1.V.2014. Організатор того маршу був змушений емігрувати в Україну. Т.я. Кремль взяв під контроль «день народного єднання», то «руські марші» почали проводити і в інші дні.
Підписатись на телеграм-канал Миколи Кравченка.