Сьогодні мало відбутися чергове засідання ТКГ, одним з питань порядку денного якого є утворення консультаційної ради. Тієї самої, яка прямо втілює наратив Кремля про “внутрішній конфлікт” і дві його сторони в Україні, в той час як роль самої РФ – виключно як спостерігача.

Вранці Interfax-Ukraine опублікував слова віце-прем’єра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (досі не можу зрозуміти цю назву, бо як можна реінтегрувати те, що не було звільнене) Олексія Резнікова про те, що “ТКГ проходить в форматі відеоконференції, тому жодних рішень про створення підписано бути не може фізично”. Більше того, досі тривають консультації з ОБСЄ, Німеччиною і Францією, до завершення яких рішення прийнятим бути не може. Зараз вже росіяни пишуть, що “Україна знову зриває домовленості”

Втім, якщо сьогодні утворення цієї ради не відбудеться, владі (передусім самому Зеленському) потрібно сприймати це, не як технічну затримку, а як можливість переглянути стратегію. Тому що ідея перехитрити РФ, м’яко кажучи, наївна. Дії Єрмаків з Сивохами взагалі підпадають під 111 статтю КК. Адже все, що може дати ця прокремлівська стратегія – легалізація окупації і виведення РФ з-під відповідальності.

Україна цього не прийме. Ряд петицій, десятки звернень громадськості і політиків, зрештою звернення нардепів з його фракції тому доказ. Не кажучи про голос вулиці, який після карантину зазвучить знову. Тому що здобути мир – не завжди перемога. Інколи так називається капітуляція. А от перемога у війні – це завжди мир.

Поділитись