Сьогодні, 9 березня, уся українська спільнота у різних куточках світу відзначає День народження Великого сина славного народу — Тараса Григоровича Шевченка.
Кожен великий народ має свої знакові постаті. Саме такою постаттю для нас, українців, є Тарас Григорович Шевченко. Минуло вже понад два століття, але він живий у кожному гарячому серці українця. Для прийдешніх поколінь Шевченко став своєрідним Символом нації. Його талант – безмежний і багатогранний, а шлях у безсмертя – це шлях успіху. Він був і залишається справжнім митцем, людиною незвичайної долі і незвичайного таланту, що здобула світову славу. А його поетичне слово – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.
Осягнути постать Тараса Григоровича непросто хоча б тому, що в його особі поєднана величезна кількість іпостасей, його таланти – воістину незмірні, а короткий життєвий шлях – короткий лише за кількістю років, але дуже довгий, коли його міряти його діями і вчинками. Він не вписувався в рамки свого часу, тому що завше ішов попереду його. Не мав страху і не запобігав перед авторитетами, не плазував, не просив.
Його твори – це вся Україна на долоні, це правда і відвертість, це така сила, яка підіймала дух, загартовувала, відроджувала українців, причому у всі часи, у будь-які періоди життя його народу. Любов автора до народу, до рідної землі, а також мова – співоча, мелодійна, дзвінка – і досі викликають захоплення і широкий відгук у душах читачів.
Його влучне слово і понині знаходить відгук у серцях справжніх патріотів-борців за національну гідність і проукраїнські ідеї.
Творчість Шевченка стала уособленням національного відродження, початком великого руху до визнання української літератури в світі. Поезія майстра гострого і влучного слова є нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу.
І словом, і пензлем малював Кобзар історію рідного краю, на прикладі власної тяжкої долі кріпака показав справжню волю до незламної боротьби усієї України проти будь-яких проявів поневолення.
Вірші Кобзаря наскрізь пронизані відвертою зневагою до царської Росії і її правителів, які тримали у ярмі український народ, йому боліло за рідну країну. Шевченка потім назвали Пророком нації, бо він передчував, що нащадки волелюбних козаків і надалі будуть відвойовувати своє право на свободу і незалежність. Сьогодні, у вирі бурхливих подій російсько-української війни, “Кобзар” Т.Г.Шевченка надихає наших Воїнів-Героїв на боротьбу проти зухвалого окупанта.
Сьогодні – день
народження людини, яку знає і любить світ і яка любила нас, свій народ, і
зробила все можливе для того, щоб ми утвердилися як велика сильна нація. Людина
– кріпак і академік, людина з надлюдськими обдаруваннями і надлюдською силою,
яку він витратив винятково на свій народ, так і не створивши власної родини.
Його родиною були ми всі, його діти, нащадки, спадкоємці. Він – більше,
ніж українець, а по-праву – пророк і геній.
Тож, шануймо Великого Кобзаря і його непорушні
заповіти синам і дочкам нашої славної України.
З днем народження, Тарасе!
Дякуємо за віру та боротьбу!
