Сьогодні реклама в українських засобах інформації більше сконцентрована на споживанні продовольчих та промислових товарів (різної, частіше сумнівної, якості), аніж на підтримці здоров’я української громади. Здоров’я фізичного, психічного та духовного: про здоровий стан людини можна говорити лише комплексно.
У цьому бачимо напрямок державної політики: байдуже ставлення до здорового способу життя українців свідчить про цілеспрямоване знищення громадян. «Менше людей – менше проблем»?
Обсяг ринку медійної реклами в Україні у 2017 році зріс на 35-40%, при цьому значна частина Інтернет-реклами залишається в тіні, тобто до держави не надходять податки від неї. Також під питанням політика контролю за якістю та проведення рекламного матеріалу.
Наприклад, ЗМІ в Україні заповнені рекламними матеріалами про лікарські засоби невідомого складу. Якісь люди з екранів телевізорів, або з різного роду картинок запевняють нас, що ті чи інші ліки є панацеєю від різного роду хвороб. Але при цьому залишається невідомо який саме хімічний елемент у цих ліках і як саме впливає на органи людини. Ми дивимося таку рекламу, підпадаємо під її вплив і впевнені в успіхові купуємо ці ліки в аптеках. Сила самонавіювання! Реклама лікарських засобів і фармацевти замінили нам лікарні і лікарів. Низька якість медичного обслуговування в Україні дуже цьому сприяє.
Інше питання, відсутня соціальна реклама пропаганди здорового способу життя. Дивлячись на наших можновладців, впевнюєшся що для них це поняття є чужим і незрозумілим. Усі свята для українців проходять під гаслом як вижити після алкогольного запою. І лише інколи пропонують масові забіги під каштанами. Але робить це аж ніяк не держава.
Практично відсутня державна програма розвитку масової спортивно-оздоровчої інфраструктури. Комплексні програми розвитку фізичної культури та спорту в областях залишаються на рівні проектів, які розглядаються органами місцевого самоврядування. Українські націоналісти наголошують, що підготовка фахових спортивних тренерів та інструкторів є одним із стратегічних пріоритетів держави (з програми «Національного корпусу»).
Болюче питання: більшість української молоді, яка не воює на сході України, фізично деградує, оскільки не має місць для власного оздоровлення. Особливо це стосується сільських місцевостей. Міста мають такі можливості, за підтримки різних приватних спонсорських програм. А от сільська молодь, в більшості, впадає в алкоголізм та наркоманію. Українські націоналісти стверджують про необхідність державної підтримки місцевих громад для розвитку дворового спорту та відкритих спортивних просторів (з програми «Національного корпусу»).
Здоров’я Української Нації залежить від багатьох факторів: стан довкілля, політичні та економічні умови, психо-емоційна напруга, нерозв’язані соціальні конфлікти, війна на сході України тощо. Але в будь-якому разі держава повинна мати цілісну програму оздоровлення українців. Влада повинна відійти від тактики «збагачення тут-і-тепер» й повернутися до стратегії бачення здорового майбутнього.
Ірина Боднар-Коваленко