placeholder+image

Безпорадність української дипломатії або “хороша” новина від Клімкіна

11 червня у Берліні відбулась така “довгоочікувана” зустріч глав зовнішньополітичних відомств країн "нормандської четвірки" (України, ФРН, Франції та Росії) щодо Донбасу.

Попри сталу тенденцію до безрезультатності цього заходу, міністр закордонних справ України Павло Клімкін все ж таки зазначив про декілька “хороших” на його погляд результатів цієї зустрічі.

Зокрема, Павло Клімкін заявив: “Перша хороша новина полягає у тому, що ми сьогодні знову зібралися після певної паузи, у тому, що у нас сьогодні була реальна дискусія з можливістю обговорити низку питань. Друга хороша новина полягає у тому, що у нас було реальне обговорення питань звільнення наших політичних в'язнів і заручників та формату миротворчої місії”.

І нічого дивного в таких “хороших” новинах від Клімкіна немає: українська влада вже давно взяла собі на озброєння тактику затягування будь-якого важливого процесу та помпезне декларування нібито раптово отриманих позитивних результатів його вирішення.

Невже для вирішення питання щодо звільнення наших політичних в'язнів і заручників, а також визначення формату нікому не потрібної, окрім РФ, миротворчої місії на сході нашої держави, треба було чекати 17 місяців? Чому ці питання до сьогодні не виносились на порядок денний всіх без винятку переговорів, що проходили за участю України на міжнародній арені? Невже ще залишились скептики, які вірять в те, що РФ піде на зустріч світовій спільноті і прийме їхні умови у врегулюванні української проблематики? У такому випадку їм доцільно було б згадати висловлювання Гетьмана Павла Полуботка про дружбу з москалями, де він наголосив, що “Якби міг, написав би молитву і змусив вивчити її всіх наших дітей: ніколи, ні за якого випадку не вірте москалеві. Хто повірить, вже тільки тим занапащає Україну. Москаль перехитрує обов’язково, й одурить, і уярмить. То його життя, його сутність. Тим він і дужий – підступністю та нещадністю. По всіх наших кордонах мусять стояти залізні стовпи з написом: “Не вірте москалеві”.

Ось і зараз в Берліні ми вкотре побачили як РФ намагається обдурити світову спільноту, демонструючи їм свою фейкову готовність до поступок і підтримки позиції Заходу у вирішенні українського питання. Втім, доля таких українських патріотів як Олег Сенцов і Роман Сущенко та ще близько сотні українських громадян залишається незмінною: вони і надалі перебувають в російській неволі.

Про безпорадність української дипломатії свідчить і довготермінове перебування в італійській в'язниці військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа. Український патріот у 2017 році в італійському місті Болонья був незаконно затриманий місцевою поліцією за сфабрикованими звинуваченнями російської сторони та італійських прихильників Путіна у нібито умисному вбивстві в 2014 році на Донбасі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі.

Доречно тут було б згадати і про таку гостру необхідність як офіційне визнання так званих “Л/ДНР” терористичними. Такий крок України перетворив би РФ на спонсора тероризму і суттєво посилив тиск на неї зі сторони міжнародної спільноти. За такої ситуації офіційний Кремль змушений був би грати за правилами, які йому диктує Україна та Захід.

Під час зустрічей у «нормандському форматі» не завадило б нагадати росіянам про їхній досвід війни в Чечні протягом 1994 –1996 та 1999 – 2009 років. Особливу увагу звернути на ставлення Кремля до питань переговорів та визнання керівництва Чеченської Республіки Ічкерія, а також введення на територію Чечні миротворчих сил ООН. Спитати в очільників Кремля про тогочасних терористів, а сьогодні таких героїв Росії як Рамзан Кадиров і його поплічники.

Невже після 4 років війни з Росією незрозумілим є те, що для Кремля українські заручники, політв'язні та полонені - це “козир” у його грі проти світової спільноти. Крім того, це – “єднальна ланка” російського суспільства довкола, штучно створеної російською владою загрози Росії від “західного імперіалізму”. А наявність у тюрмах РФ українських патріотів і є для Кремля тим консолідуючим чинником у війні з Україною та реалізації імперської політики Путіна.

Саме тому Україні потрібна перемога над російським агресором, відновлення її територіальної цілісності та економічне відродження після довгих років війни з РФ, а не порожні балачки і трата на них значних державних коштів. Одним з таких засобів є активізація дій ООС та Збройних Сил України в цілому, спрямованих на знищення терористичного угруповання ЗС РФ на Донбасі, та як наслідок створення так званого резерву уцілілих терористів для подальшого їх обміну на українських патріотів, що незаконно утримуються в РФ. Лише масові втрати росіян на Донбасі змусять російське суспільство повстати проти терористичної політики Путіна стосовно України, покажуть правдиве ставлення нового “імператора” Путіна до власного народу.

Наші рішучі й сміливі дії мають бути чітким сигналом для інших та тими межами, в яких ми готові вирішувати свої безпекові проблеми в ході діалогу на міжнародному рівні. Такий підхід буде можливий лише у тому випадку, коли вирішення будь-яких зовнішніх безпекових проблем буде чітко корелюватися з радикальними діями всередині країни, спрямованими на згуртування суспільства довкола ідеї повного переформатування української держави, жорсткого викорінення всіх руйнівних суспільних явищ.

Втім, для успішної реалізації цих намірів нам насамперед потрібна довіра суспільства до української влади, якої на сьогодні, на превеликий жаль, немає. Оскільки пріоритетом діяльності українських керманичів залишається їхнє особисте збагачення і замилювання очей народу нікому не видимими і незнаними “перемогами”.

placeholder+image

Школа лідерів імені Аксьона і Хоми: 4-й випуск

Протягом тижневого курсу в школі імені Аксьона і Хоми курсанти отримали великий багаж знань від висококласних...

placeholder+image

Націоналізм – це відповідальність, - речник Національного Корпусу Олександр Алфьоров в інтерв'ю для видання ОРД

«Риса, яка була притаманна українському націоналізму ще з початку ХХ ст., – це відповідальність за дії. Обов’язок...

placeholder+image

Національний Корпус презентував програму Інтермаріуму в Норвегії

16 червня, в особі міжнародного секретаря, члена вищої ради партії Олени Семеняки, Національний Корпус провів зустріч з...

Школа лідерів імені Аксьона і Хоми: 4-й випуск

Націоналізм – це відповідальність, - речник Національного Корпусу Олександр Алфьоров в інтерв'ю для видання ОРД

Національний Корпус презентував програму Інтермаріуму в Норвегії

Андрій Білецький: Хорватам довелося атакувати блок-пости миротворців ООН, щоб відновити територіальну цілісність країни

Нацкорпус встановив на Дніпропетровщині хрест пам'яті загиблих українських воїнів

«Нинішня влада не має морального права на насильство», - повний текст інтерв'ю лідера Національного Корпусу Андрія Білецького виданню РБК-Україна

Вільний Маріуполь Fest–2018: як це було

Відбувся 4 випуск Школи лідерів імені Аксьона і Хоми

Триває фестиваль "Вільний Маріуполь". Лідер НК Андрій Білецький спілкується з мешканцями і гостями міста

До площі Cвободи у Маріуполі підійшли колони захисників міста

До учасників і гостей урочистої церемонії до дня звільнення Маріуполя звернулися засновник Азову Андрій Білецький та командир полку Азов друг Редіс

Андрій Білецький: 150 українських хлопців звільнили Маріуполь, тому, що вирішили боротись, не чекаючи наказу зверху

"Вільний Маріуполь" - свято для дітей

Видовищні змагання справжніх воїнів на фестивалі "Вільний Маріуполь". Нацкорпус зайняв перше місце!

Вечірній концерт та фаєр-шоу - фінальні акорди свята у вільному місті Маріуполь

Лідер Національного Корпусу Андрій Білецький відвідав Полтаву

За підтримки Нацкорпусу вдалося зупинити незаконну забудову парку в Тернополі

Тиха революція: відродження марксизму в ліберальній подобі