7 січня на сайті американського видання TIME була опублікована стаття, присвячена полку “Азов”. Автори цієї статті, порушивши основні журналістські стандарти, припустилися відвертих провокацій, маніпуляцій, а іноді – прямої брехні і наклепів на адресу Азовського Руху. Численні вигадки та перекручування фактів, якими рясніє цей текст, дозволяють віднести його до того ж розряду, що і масова російська пропаганда, спрямована на дискредитацію “Азову” та Національного Корпусу – з тою лише різницею, що видання TIME маскує свої наклепи під журналістське розслідування.
У своєму тексті Саймон Шустер і Біллі Перріго дозволили собі опуститись до звинувачень “Азову” у вербуванні та підготовці ультраправих терористів.
«“Азов” за допомогою своєї інтернет-пропаганди підживив глобальну ідеологію ненависті, яка зараз надихає на більшу кількість терактів у США, ніж ісламський екстремізм, і збільшує загрозу у всьому західному світі» – ця цитата є лейтмотивом авторів.
Для того, щоб довести очевидну некомпетентність та упередженість статті TIME, розбираємо деякі основні приклади брехні у ній. Також звертаємо увагу на офіційну заяву полку “Азов” щодо інформаційної провокації журналістів TIME.
Один з головних героїв статті – норвежець Йоахім Фурхольм, якого автори тексту неодноразово називають “вербувальником “Азову”. Це твердження абсолютно не відповідає дійсності. Більше того, автори статті написали цю брехню свідомо, оскільки мали коментар уповноважених осіб Азовського Руху з приводу особи Фурхольма. Однак у статті цього коментаря немає.
Натомість у тексті йдеться про те, що «…влітку 2018 року політичне крило “Азова” дозволило йому (Фурхольму – ред.) використовувати один з його котеджів за межами Києва як гуртожиток для іноземних бійців». Насправді ж Йоахім Фурхольм приїхав до України самостійно. Азовці допомогли йому тимчасово вирішити проблему з житлом на прохання журналістки “Громадського”, яка розповіла про нібито побитого поліцією норвезького хлопця, якому немає де жити. Після цього сам Фурхольм висловив бажання вступити до полку “Азов”, однак отримав відмову через брак військових навичок, підготовки та дисципліни.
З цього випливає, що Фурхольм не мав і не міг мати жодних повноважень в Азовському Русі, в тому числі він не міг виконувати функцій рекрутера іноземних добровольців, адже у складі “Азову” ніколи не перебував.
До цього слід додати, що полк “Азов” є офіційним підрозділом Національної гвардії України, а отже згідно з українським законодавством не може мати “політичного крила”, або “власної політичної партії”, як стверджується в статті.
Ще одним з героїв статті TIME є громадянин США Шон Фуллер, який на думку авторів і був “завербований” до азовського руху Йахімом Фурхольмом. Сам Фулер служив лише у складі ЗСУ і ніколи не мав жодного стосунку до Азовського Руху.
Таким чином, усі твердження авторів ґрунтуються винятково на епізодичному знайомстві двох не пов’язаних з “Азовом” іноземців в Україні. І лише з цього твердження Шустер і Перріго розвивають цілу теорію про причетність “Азову” до масового вербування іноземних громадян у лави “терористичної організації” з метою військового вишколу майбутніх ультраправих терористів.
Автори цитують думку колишнього працівника ФБР, а нині лобіста і палкого борця з “ультраправим екстремізмом” Алі Суфана, про 17 000 іноземних добровольців з 50 країн світу, що прибули до України за останні шість років. Авторів не турбує навіть те, що з цієї фантастичної цифри можна було б легко сформувати кілька таких полків, як “Азов”.
В Україні будь-яке вербування, підготовка, фінансування і використання іноземців з метою вчинення насильницьких дій і повалення конституційного ладу чи для участі у збройних конфліктах, прирівнюється до найманства і карається позбавленням волі на строк 10 років, згідно зі статтею 447 ККУ про найманство.
Відповідно, для того, щоб екстрадувати будь-якого іноземця з України на батьківщину, зокрема до США, достатньо офіційного звернення компетентних органів цієї країни, якщо у них виникнуть обґрунтовані підозри. Але таких запитів Україна не отримувала – вочевидь, у ФБР немає особливих підстав поділяти вигадки авторів TIME. Навпаки, восени 2019 року Державний департамент США у відповідь на звернення групи конгресменів відмовився визнавати “Азов” терористичної організацією.
Так само нам не відомо, щоб офіційні органи США звинуватили Україну у фінансуванні тероризму або будь-якій іншій причетності до терористичної діяльності.
Більше того, одним із завдань Національної гвардії, у складі якої перебуває полк “Азов”, входить, зокрема, боротьба з тероризмом. І саме такі задачі виконує “Азов” від самого початку російсько-української війни, яка у період з 14 квітня 2014 року по 30 квітня 2018 року навіть називалася Антитерористичною операцією (АТО).
Тероризм, згідно з визначенням Оксфордського політичного словника, це нелегальне використання насильства і залякування, зокрема цивільних осіб, задля досягнення політичної мети. Нагадаємо, що основна діяльність полку “Азов” та інших підрозділів НГУ та ЗСУ скерована якраз-таки на відновлення конституційного ладу на окупованих Росією територіях Донбасу. З усіх наведених фактів випливає, що журналісти TIME взагалі необізнані з українським законодавством, а також відверто маніпулюють, перевершивши в цьому навіть російську пропагандивну машину. Вважаємо за необхідне звернути увагу суспільства на цю брехливу провокацію та нагадати, що Росія використовує всі можливі методи гібридної війни проти нашої країни, в тому числі за допомогою впливу на ЗМІ інших держав.