Під тиском суспільства таки оприлюднили текст меморандуму з МВФ по програмі Stand-by. Весь перелік вимог просто шокує. Не дивно, що уряд до останнього намагався приховати суть угоди, адже насправді цей документ – ні що інше, як відвертий злочин та здача інтересів країни.
У меморандумі мало бути виключно про фінансову та економічну складові співпраці з МВФ. Натомість десятки пунктів прямо стосуються внутрішньої політики України, кадрових рішень, передбачають встановлення контролю з боку іноземних країн над українськими правоохоронними органами. У меморандумі прописані вимоги, щодо тарифів, щодо скорочення соціальних гарантій. Все це підписали навіть без обговорення в парламенті.
Ось буквально кілька “яскравих” пунктів зобов’язань:
“Оптимізація” закладів освіти.
Простими словами: в регіонах продовжать закривати школи, обмежуючи конституційне право дітей на освіту та шанси на вступ до ВНЗ. За даними Профспілки працівників освіти і науки, подальша оптимізація призведе до закриття 3 427 закладів освіти та звільнення близько 20 тисяч педагогів. Крім того, Україна пообіцяла МВФ змінити систему нарахування заробітної плати вчителям та викладачам ВНЗ, прив’язавши її до результативності роботи. Чудовий привід зекономити.
Іноземне управління українськими банками
Україна дала згоду на те, щоб Міжнародна фінансова корпорація групи Світового банку затвердила позику АБ “Укргазбанку”, конвертовану у власний капітал. Що таке взагалі конвертована позика? Вона означає, що повертати позичені гроші компанія – у цьому випадку “Укргазбанк” – повинна не грошима, а власними акціями.
Тут треба звернути увагу на 2 речі. Перша – ”Укргазбанк” приблизно четвертий за величиною банк країни. По-друге, 94,94% акцій “Укргазбанку” наразі належать українській державі – тобто, кожному з нас. Таким чином, взамін надання нового траншу іноземний кредитор претендує на долю в великому українському банку, бо це дозволить впливати на фінансову систему України. І це вже не кажучи про кількість іноземних “експертів” в наглядових радах інших українських банків. Наприклад, наглядова рада АТ “Укрексімбанку” – на 38% складається з іноземців, а наглядова рада “Ощадбанку” – на 56%.
“Прослушка” від НАБУ
Нинішній очільник НАБУ Артем Ситник – персонаж, який попри корупційні скандали та свою неефективність, користується надзвичайною прихильністю з боку європейських партнерів України. Саме вони у 2014 році наполягли на прийнятті закону, що дуже ускладнив звільнення Ситника з посади.
Очевидно, для іноземних кредиторів важливо впливати на головний антикорупційний орган України, тому і в новому меморандумі про співпрацю без НАБУ не обійшлося. Йдеться про зобов’язання української влади внести зміни до законодавства (Закон № 2019/187-ІХ), які значно розширять можливості бюро. Зокрема, дозволять: “… самостійно знімати інформацію з каналів комунікації, щоб ефективно здійснювати перехоплення комунікацій для стаціонарних ліній”. Ось таку “незалежну” і “вільну” країну готує нам МВФ.
Ще один антикорупційний орган
На випадок звільнення Ситника з НАБУ у меморандумі передбачене створення іншого антикорупційного органу, що, очевидно, контролюватиметься також МВФ. У документі йдеться: “…ми приймемо закон про створення органу фінансових розслідувань, який набере чинності з 1 січня 2021 року. Цей орган візьме на себе відповідальність за розслідування економічних, фінансових та податкових шахрайств та злочинів, якими займаються національна поліція, СБУ та податкова поліція”.
Вибивання боргів та збільшення штрафів
Попри і так надскладну ситуацію з тарифами, влада дозволяє вибивати борги з власних громадян. В меморандумі це звучить як “стягнення платежів за теплопостачання шляхом збільшення штрафів та спрощеного законодавства”. Очевидно, що в українських реаліях “спрощене законодавство” означатиме саме вибивання боргів.
Обмеження українського правосуддя
У вимогах МВФ йдеться про те, що Україна повинна заборонити скасовувати рішення НБУ, ФГВФО, уряду та Міністерства фінансів щодо реструктуризації боргів українських банків через суд. А це – пряме втручання іноземних держав в українське правосуддя, його обмеження і знищення української банківської системи.
Кожен кредит від МВФ – це доказ нездатності української влади побудувати ефективну економічну модель, що працювала б на людей. Абсолютно кожен кредит від МВФ – це удар по українській самостійності: фінансовій та політичний. Як бачимо, єдина мета цих вимог – знищити політичну суб’єктність нашої держави та зробити з неї колонію з дешевими ресурсами і робочою силою.