Вторгнення Туреччини в північну Сирію: уроки та загрози для України

16.10.2019, 15:10

Розв’язання минулого тижня турецькими військами бойових дій проти курдського ополчення, більш відомих як загони самооборони Курдистану, що вважаються в Туреччині терористичними, було більш, ніж прогнозованим. Втім, як і російська агресія проти нашої держави.

Як і у випадку з російською окупацією, причиною агресивних дій Туреччини стала бездіяльність світової спільноти щодо вирішення ключових безпекових питань регіону, а також історичне підґрунтя, зокрема османське імперське минуле Туреччини. І як один в один безглузда реакція ключових міжнародних безпекових організацій, насамперед ООН, на силові заходи турків проти сирійських курдів. Проявом цього стало вже відоме нам міжнародне занепокоєння. А наслідком розділення сирійського Курдистану між Туреччиною і режимом Асада.

Ми не будемо вдаватися в подробиці, але визначимося з основними правилами чи уроками, які повинна винести Україна із цієї ситуації.
Як би кому не хотілося говорити, але сама операція, особливо її організаційна складова, для нашої держави має певні позитивні моменти. Зокрема, найбільш показовим в цьому плані можна назвати рішучість дій керівництва Туреччини, насамперед її президента Ердогана, щодо захисту державних інтересів. Зауважмо, що останній, на відміну від українських керманичів, без узгодження з партнерами по Північноатлантичному альянсу та попри погрози США, прийняв одноосібне вольове рішення про проведення військової операції. Саме цей вчинок українська влада повинна взяти на озброєння і керуватися під час вирішення питань з повернення окупованих територій Донбасу і Криму. Насамперед, це стосується визнання т.зв. “ДНР” та “ЛНР” терористичними організаціями.

Наступне, що повинні взяти до уваги як українська влада, так і суспільство, те, що після збройної агресії РФ проти України система світової безпеки перестала функціонувати, а поведінка РФ стала прикладом для наслідування іншими недоімперіями чи “наддержавами”.

При врахуванні досвіду співпраці курдів зі США треба зрозуміти, що у протистоянні із російським агресором Україна може розраховувати винятково на власні сили. Жодні союзники, навіть такі як США, не стануть захищати нас, якщо не матимуть з цього вигоди, і без будь-якої причини можуть залишити поле бою у найбільш критичний для України час. На сьогодні і назавжди для України найвірніший союзник – вона сама.

Пам’ятати, що роль Росії в цьому конфлікті – це лише відпрацювання можливого сценарію розвитку подальшої агресії проти нашої держави. Успішність дій турецьких ЗС на півночі Сирії за умови відсутності жорстких заходів світової спільноти проти Туреччини, дадуть підстави Путіну реалізувати відповідний сценарій проти України. Саме тому Україна не повинна залишатися осторонь відповідної проблеми, а навпаки вказувати світові на небезпеку таких дій. Висловлювати на міжнародній арені протест проти військової операції Туреччини в Сирії. З урахуванням факту участі на стороні турецьких військ представників курдської національності, вжити всіх заходів для своєчасної локалізації чи знищення в Україні представників п’ятої колони, всіх путінських посіпак, з одночасною консолідацією українського населення довкола спільної національної ідеї.

Поділитись