Днями Держкіно, попри висновки фахівців, відмовило у фінансуванні фільму про велику українку Олену Телігу. Напередодні комісія експертів високо оцінила стрічку про Олену Телігу, поставивши їй 42 бали з максимальних 45. Проект вважали напрочуд перспективним навіть у Польщі. Поляки висловлювали готовність виділити на стрічку до 2 млн злотих, але після отримання фільмом державної підтримки в Україні.
Втім, Рада з держпідтримки кіно має власні пріоритети. Відмовивши у фінансуванні стрічкам про Олену Телігу, Лесю Українку, Квітку Цісик, чиновники виділили бюджетні кошти примітивним фільмам із куди нижчими експертними оцінками. Наприклад, дуристичній комедії «Скажене весілля 3». Для Держкіно подібні проекти набагато важливіші за екранізацію життя великих українців.
Зрозуміло, що ганебна ситуація з державною підтримкою українського кіно не є випадковістю. Це відображення загальної політики влади клоунів у сфері культури. Керівництво держави не зацікавлене в просуванні якісного українського контенту. Для вихідців з 95 кварталу національна культура українців залишається чимось чужим та другосортним, а постаті на зразок Олени Теліги нічого не означають. Тож, природно, що ці люди відмовляють у підтримці українським кінематографічним проектам. Нехтуючи думкою експертів, національним інтересом та здоровим глуздом.
Ганебне рішення Держкіно вчергове засвідчує, що нормальний розвиток національної культури можливий лише за сутнісно української влади. Поки державою правлять блазні та клептократи, безглуздо очікувати позитивних зрушень в кіно чи будь-якій іншій сфері.