До президентських виборів залишається рік, до парламентських – півтора. Тому влада в Україні робить усе можливе, аби відтягнути свій трагічний кінець. Зокрема, докладає значних зусиль щодо згортання антикорупційної реформи. Виступи Генерального прокурора Юрія Луценка яскраво демонструють те, як влада «точковими ударами» бореться з антикорупціонерами.
У боротьбі зі спеціальним антикорупційним прокурором Назаром Холодницьким об’єдналися Генпрокуратура та Антикорупційне бюро. Це дуже здивувало українську громаду, яка звикла бачити суперечки між ГПУ і НАБУ. Очевидно, передвиборча гонка розпочалася.
Генеральний прокурор Юрій Луценко подав заяву до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про зняття з посади керівника САП. КДКП ухвалила рішення відкрити дисциплінарне провадження проти Холодницького. Йому інкримінують зловживання службовим становищем і тиск на посадових осіб заради прийняття необхідного йому рішення.
У сучасній ситуації «боротьби з корупцією» в Україні не лише Холодницький дискредитував себе. За його відставки по суті нічого не зміниться. Але це стало показовим виступом, який вказує на підпорядкування безпосередньо Генпрокурору. За законодавством, голова САП є його заступником.
Як ми вже неодноразово наголошували, влада в Україні проводить політику узурпації правоохоронної системи. Це є очевидним у такому ланцюжку: голова ГПУ, який призначається Президентом, САП, яка взаємодіє з НАБУ.
З другого боку, тепер розпочався процес вибору аудитора Національного антикорупційного бюро. Він стане таким самим довгим і практично безперспективним, як і створення Вищого антикорупційного суду. Обидві гілки будуть повністю залежними від волі пропрезидентських сил та регіоналів з Опоблоку. Національна рада з питань антикорупційної політики, Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань взагалі не беруться до уваги, як абсолютно формалізовані політичні маріонетки.
Антикорупційна боротьба в Україні є лише театром для західних партнерів. Серед української громади вона не має ніякої підтримки. Українці втомилися від «скандалів нон-стоп». Результатів немає, фінансування антикорупційних структур іде. Президент Порошенко може спокійно їздити на Мальдіви.
За даними Українського інституту аналізу та менеджменту політики, за період 2015–2017 років видатки з державного бюджету на нові антикорупційні органи становлять 2,9 млрд грн. На 2018 рік закладено ще 2,2 млрд грн.
Рівень корупції в Україні зростає. Українське законодавство не впорядковане. Судова система політично заангажована. У «мутній воді» краще ловиться передвиборча рибка.
Ірина Боднар-Коваленко