Вчора мер Львова Андрій Садовий вкотре зробив гучну заяву-обіцянку про запуск електронного квитка у міському транспорті вже з 1 січня 2022 року. Втім, усі розмови міського голови про е-квиток ніхто не сприймає серйозно, адже він обіцяє ввести цю інновацію у львівському транспорті вже майже 10 років. Електронний квиток за цей час став темою регулярних маніпуляцій Садового перед виборами, але після чергової перемоги мер відтерміновує дане нам слово. Та чому? Можливо, за майже десяток років робота над впровадженням квитка не проводилась?
Свого часу на реалізацію проекту е-квитка влада Львова взяла 10 мільйонів євро кредиту у ЄБРР.
У 2017 році все мало повністю запрацювати. Сьогодні – 2021 рік, а Садовий вже дає прогнози щодо квитка на початок 2022-го. Та справа не лише в тому, що мер Львова кидає слова на вітер, а й в тому, що львівський громадський транспорт далекий від якісного, а ціни на проїзд у ньому регулярно підвищують. І містяни не мають можливості відстояти своє право на реальну вартість проїзду, адже її без електронного квитка визначити важко.
До того ж зараз, у часи пандемії, е-квиток, що мінімізує контакти між людьми у громадському транспорті, убезпечив би чимало містян від певного відсотку ризику зараження. Андрій Садовий продовжує називати Львів прогресивним і європейським містом. Але це всього лиш красиві слова, які приваблюють туристів і заспокоюють львів’ян. Насправді ж важко собі уявити, щоб у прогресивному місті за 10 років і з великим фінансовим ресурсом не змогли вдосконалити транспорту систему електронним квитком.
Варто зазначити, що в закордонній практиці, на яку так рівняється Садовий, е-квитки діють вже десятки років. В Україні електронні квитки на сьогодні впроваджено в цілій низці обласних центрів, зокрема, Тернополі, Івано-Франківську, Чернігові, Житомирі. Чи виконає мер Львова нарешті свою обіцянку? Побачимо. Проте перед наступними виборами кожному львів’янину буде над чим замислитись.