У березні 2017 року у Балаклії на Харківщині вибухнув один з найбільших складів боєприпасів країни. Основна версія влади – диверсія. Здавалося б після масштабної катастрофи, керівництво країни мало б зробити висновки, вжити заходи та покарати винних. Але цього зроблено не було.
Через півроку вибух на складі боєприпасів стався у Калинівці під Вінницею. Офіційна версія – російська диверсія. Подія знову засвідчила, що влада не лише не змогла запобігти черговій катастрофі, але й не здатна оперативно надати допомогу постраждалим – першими на місці подій, як і в Балаклії, були Національні Дружини та Національний Корпус. Ризикуючи власним життям, вони кинулись евакуйовувати місцевих мешканців та допомагали відновлювати пошкоджені домівки.
«Звинуватити мене, моїх підлеглих в бездіяльності не вдасться. Призначити крайніх не вийде», – заявив тоді начальник Генштабу Муженко.
І справді, держава втратила черговий склад зброї, але жодних звільнень, кадрових рішень серед очільників Генштабу знову не відбулося. Муженко вкотре втримався на посаді – президент закрив очі на чергову ганьбу військового керівництва країни.
Вироки судів у справі про вибухи у Калинівці Генпрокуратура засекретила.
І знов чергова катастрофа в Ічні.. Можна згадати й інші вибухи й пожежі на військових складах з початку війни з РФ, серед яких події у Сватово, Новоянисолі, під Маріуполем..
Ми знову чутимемо про недбалість чи ворожі диверсії та багато інших версій і пояснень, чому за останні роки у країні, що веде війну, вже вкотре вибухають величезні склади зі снарядами.
Але вони вибухатимуть доти, доки не будуть проведені фахові, прозорі і об’єктивні розслідування і не буде покаране військове керівництво, замість стрілочників. Поки відповідальність врешті-решт не понесе глава Генштабу Муженко, некомпетентність та злочинна бездіяльність якого, є загрозою для національної безпеки нашої держави.