Український та польський міністри інфраструктури підписали Меморандум про співпрацю у будівництві міжнародної транспортної магістралі Via Carpatia. Учасники зустрічі також обговорили проект будівництва ще одного транспортного коридору — GO Highway, що має поліпшити зв’язок між Балтійським та Чорним морями.
Участь у проекті Via Carpatia беруть не лише Україна та Польща, але й Болгарія, Чехія, Греція, Угорщина, Литва, Словаччина, Румунія та Туреччина. Основний маршрут Via Carpathia проходить від Клайпеди до Салонік через Кошице, Дебрецен, Тімішоару та Софію. У Румунії та Болгарії передбачається будівництво двох відгалужень: у бік портового міста Констанца і до кордону з Туреччиною. Амбітність проекту Via Carpatia полягає у тому, що він покликаний об’єднати Балтійське море з Егейським, а відтак і з Адріатичним.
Проект Via Carpatia обговорюється ще з 2010 року. На початку цього року очільниками профільних міністерств країн-учасниць була підписана спільна декларація щодо впровадження проекту в життя.
Україна недостатньо залучена до інтеграційних процесів у Центрально-Східній Європі. Насамперед це зауваження стосується політичної сфери. Але, як бачимо, українським урядовцям усе ж вистачило розуму не проґавити участі у серйозному інфраструктурному проекті. І цього не варто недооцінювати.
У політиці варто бажати великого, так би мовити, “дивитися в небо”. Але при цьому обов’язково мати під ногами твердий ґрунт. А такий ґрунт становить, зокрема, економіка. Проект Тримор’я дуже амбіційний і може відіграти визначальне значення для усієї Європи. Але базис для його розвитку прозаїчний — необхідність тіснішої господарської інтеграції центральноєвропейських держав.
Річ у тім, що Центральній та Східній Європі тривалий час доводилося бути буфером між Західною Європою і Росією. Або ж такою собі окраїною “справжньої Європи”. Таке маргінальне становище мало і продовжує мати не лише політичні, але й економічне значення. Центральноєвропейські держави поміж собою мають менший товарообіг, ніж із західноєвропейськими державами. Саме на вирішення цієї проблеми спрямовані масштабні проекти в області транспортного сполучення та енергетики.
Без вирішення інфраструктурних проблем перспективи Тримор’я виглядають дуже сумнівно. Та ж енергетична незалежність регіону поки що є важкодосяжною річчю. Допоки не буде збудована система трубопроводів, що поєднає Балтійське та Адріатичне моря, частина країн регіону залишатиметься залежною від російського газу. З транспортним сполученням ситуація подібна.
Отож, елементарне залучення України до інфраструктурних проектів — це вже важливий крок. Залишається сподіватись, що під час фізичного втілення амбітних проектів уже звичне для України розкрадання коштів буде зведене до мінімуму. Не хочеться, аби під прикриттям проектів стратегічного значення відбувався банальний “дерибан”.
Петро Климчук