Частина перша

У Швеції, (марксистський уряд якої гостинно  приймає у себе сотні тисяч  мігрантів з мусульманських країн), у ніч з 28 на 29 серпня виникли серйозні масові заворушення. Погроми почалися в місті Мальме (Майже половина жителів Мальме – третього за розміром міста в Швеції – мають міграційне походження) після того, як антиміграційні активісти провели акцію зі спаленням Корану. Силовики втрутилися в цю акцію і почалося вуличне протистояння.  «Нові шведи» палили шини, кидали у поліцію  салюти,  петарди і  каміння. Були пошкоджені поліцейські машини і автомобілі рятувальників. Горіли автомобілі, у тому числі і на підземних парковках. Як повідомляють шведські ЗМІ, шістьох правих активістів заарештували «за розпалювання міжнаціональної ворожнечі». На жаль, погроми ініційовані «новими шведами» стали звичною річчю. Як от погроми  2013 року – у передмісті Стокгольма Гюсби або заворушення  2017 року, у районі Рінкебю (Стокгольм). Все це є наслідком неконтрольованої міграційної політики, марксистських урядів Швеції. Починаючи з  1998 року неомарксисти (Соціал-демократи, Ліва партія та Партія Зелених) формують уряд Швеції.

Мультикультуралізм – одна із ключових позицій, на яких стоять неомарксисти і які  обстоюють сучасні ліві партії на Заході, повністю втілена у Швеції. Мультикультуралізм, або ж культурний плюралізм – термін, що характеризує співіснування в межах однієї території (країни) багатьох культур, з тим, що жодна з них не є панівною.

Соціалістичні (ліві) партії є головними адептами ідеї зниження бар’єрів для мігрантів та біженців з країн третього світу. Така політика дуже прагматично пов’язана з тим, що самі ліві виступають за широку допомогу “нужденним” з бюджету, і цими нужденними виявляються здебільшого саме мігранти. Тобто, запрошуючи мігрантів, ліві створюють собі електоральну базу, яка гарантує їм голоси на виборах.  Мультикультуралізм виконує і стратегічну мету, зазначену в Комуністичному маніфесті, — руйнування понять “нація” і “батьківщина”. Запрошуючи мігрантів і налаштовуючи етнічні меншини проти власної держави, суспільство з єдиного моноліту перетворюється на різнорідний мікс, частини якого вже не мають почуття обов’язку і любові до держави, в якій живуть. У   2015   році     соціал-демократи,    почали вирішувати економічні та демографічні проблеми (наслідок їхнього правління) за допомогою масової імміграції. Швеція прийняла найбільшу кількість біженців у Європі. Кожен п’ятий громадянин країни має іноземне походження. Щоб наочно побачити збільшення імміграційних процесів в країні, варто звернути увагу на той факт, що приріст населення в 2007 році на 75 % (1,2 млн іноземців усього проживало у 2007 р. у Швеції) складався з імміграційного припливу в країну, і лише на 25 % населення збільшилося за рахунок народжуваності в країні. З 2012 року вона прихистила у себе більш, ніж  400 тис. іноземців. Населення Швеції налічує 10 мільйонів, і, згідно з новітньою статистикою, 19,8% від загальної кількості жителів  народилися за кордоном. Влада була рада, що нарешті економіка одержить робітників, яких так не вистачало…

“Нові шведи”

«Швеція потребує працьовитих рук. Саме, через це приймає  мігрантів…»

Лише в  2015 році до Швеції прибули для постійного проживання 162 877 «біженців». 70% з них чоловіки. Офіційно почали працювати лише 13 313 осіб, причому в це число входять і мігранти минулих років. Наприклад: із 51338 сирійців працевлаштувалися 358,  із 41564 афганця –  28.  Причому, всі вони працюють в самих таборах для мігрантів, де скоротили шведський персонал і найняли замість них мігрантів, намагаючись хоч таким чином їх працевлаштувати. Самим видимим результатом цього – стало погіршення санітарного стану в цих таборах.

На 5 жовтня 2019 р.  «90% мігрантів, у Швеції, які прибули за останні роки – безробітні» [1]

Привілейовані…

Іміграти привезли із собою неєвропейські цінності й культуру.  У міграційному законодавстві Швеції є така опція, як “возз’єднання з сім’єю”, і по ній в країну до своїх родичів можуть приїжджати десятки тисяч  «нових шведів». Прибульці» і їх нащадки, у переважній більшості не виявляють готовності асимілюватися. Більш того, вони об’єднуються в різні етнічні спільноти, що допомагає їм не тільки виживати в нових для них умовах, а й активно відстоювати свої права, в тому числі і право на збереження культури, традицій і звичаїв, що існували на їх батьківщині. Останнє розглядається ідеологами мультикультуралізму як їх законне право.

Якщо у 2015 р. на потреби мігрантів передбачалося витрачати 15 млрд шведських крон щорічно, то в бюджетних планах до 2020 року записано, що щорічно на ці потреби держава виділятиме 56 млрд шведських крон.

Мігранти  дістали додаткові преференції при працевлаштуванні.  Роботодавець, який прийняв на роботу мігранта, має право на державну субсидію, яка покриває до 75% витрат на його заробітну плату. Після працевлаштування протягом 5 років мігранти отримують ще й соціальну допомогу. Мігранти мають переваги в соціальній сфері — у медичному обслуговуванні й освіті, наприклад. Мігрантки з дітьми молодше 7 років можуть розраховувати на кілька років оплачуваної відпустки незалежно від того, працюють вони чи ні. Шведки можуть отримати 450-денну відпустку після народження малюка тільки в тому випадку, якщо до цього не були безробітними[2].

Район Рінкебю  –  приклад «нової Швеції»

Район Рінкебю на північній околиці Стокгольма. 90,7% населення району – іноземного походження (в середньому по Стокгольму – 31,5%). Велика частина жителів Рінкебю – вихідці і з Африки, сомалійці, тому район отримав назву “маленький Могадішо”. Його мешканці розмовляють на особливому діалекті шведської мови – “рінкебю”. Рівень злочинності в Рінкебю  високий,  поліція вважає, що учасників банд виявити важко через погрози на адресу свідків. При цьому в районі немає поліцейської дільниці. Її збиралися відкрити до 2019 року, але будівництво затяглося, бо влада побоюється нападів на робітників.

Злочинність, яка не має національності…

У 2016 році, шведським журналістам стало відомо, про викристання керівництвом шведської поліції спеціальної програми повного засекречування деталей всіх пов’язаних з мігрантами кримінальних інцидентів, включаючи  підпали, збройні пограбування, згвалтування, побиття і вбивства.  Справи такого роду 4 роки поспіль,  отримували особливий статус секретності – “код 291”. Поліцейські документи, помічені цим кодом, як і всі описані в них епізоди злочинів мігрантів – суворо заборонялось оприлюднювати.  Таким чином, на догоду політкоректності, поліція цілеспрямовано приховала тисячі випадків, в числі яких – і найтяжчі злочини.

  Між тим, дослідження шведської газети Aftonbladet показало, що 88% злочинців у цій скандинавській країні протягом останніх шести років мали емігрантське походження.  Мігранти з мусульманських країн здійснили 84% «дуже жорстоких» зґвалтувань у Швеції[3].

Що робиться для запобігання згвалтуванням?

Швеція, країна де переміг  фемінізм. З 1986 року, в Швеції, при народженні дитини дають прізвище саме матері, а не батька. Уряд Швеції складається з 24 міністрів, половина з яких – жінки, тому шведський Кабмін називають першим “феміністичним урядом”. Лише одна політична партія не має феміністичного порядку денного  в своїй програмі – “Шведські демократи”. Із 4 правоцентристських  партій –  3 очолюють жінки. Опитування Yougov в 2016 році показало, що 27% шведів завжди називають себе феміністами, а 23% роблять це в певних ситуаціях. У цілому гендерну рівність, згідно з дослідженням Ipsos, підтримують 68% жителів.

Здавалося, б що у країні суцільного фемінізму із насиллям і сексуальними злочинами має бути покінчено! Так і є! Проте є велике «але». Войовнича риторика шведських феміністок, їх законодавчі ініціативи спрямовуються лише проти етнічних шведів. «Нові шведи» на них можуть не зважати. Адже примус жінок носити  паранджу (в ряді європейських країнах вона заборонена), терпіти побої чоловіків і виходити заміж у підлітковому віці – це культурні особливості, це  мультикультуралізм! Саме тому,  гвалтівники із числа «нових шведів», можуть розраховувати на  м`які покарання або навіть, у якості покарання/перевиховання бути зарахованими на курси «підвищення сексуальної просвіти». Вони, ж не знали, що гвалтувати і бити жінку не можна! А щоб виховувати повагу до жінок, з кінця 2015 року, шведський уряд разом з кількома громадськими організаціями безкоштовно роздає  “новим шведам” переклад брошюри нігерійської письменниці Чімаманди Нґозі Адічі «Ми всі повинні бути феміністами (і феміністками)» [4]. Безумовно, це дуже дієвий захід, адже після прочитання цієї  брошюри, якийсь «Мехмед» або «Матумба» одразу схаменеться і засоромиться гвалтувати чергову неповнолітню жительку Мальме… 31 липня 2019 року. Шведською державою було витрачено п’ять мільйонів крон (близько 0,5 млн євро) на курси по підвищенню сексуальної просвіти. Відомо, що основними їх слухачами були мігранти. З 1 липня 2018 року, набув чинності новий жорсткий закон щодо статевої свободи особистості. Відтепер секс, на який не було отримано явний дозвіл, вважатиметься зґвалтуванням. Раніше у Швеції зґвалтуванням вважався статевий акт з використанням погроз чи насильства.   Критики зазначають, що від впровадження такого закону, можуть постраждати саме законослухняні шведи, які мали необережність залицятись до жінок. Натомість, злочинців із числа «біженців» така річ, як «явний дозвіл» ніколи не цікавив. Адже це їх «культурна особливість» і якщо  слідувати  збоченою логікою ліваків, то «нові шведи» мають  право на   «Тахарруш  гамаі».

«Тахарруш  гамаі» – «гра» у згвалтування. Арабський термін, яким позначають приставання, сексуальні домагання до дівчат і жінок аж до зґвалтування,  що здійснюється групою чоловіків і підлітків.

Швеція займає перше місце по згвалтуванням в Європі!

   Особливо скандальними стали зґвалтування в прямому ефірі в інтернеті (2017р.) і знаменитий рок-фестиваль «Ми – Стокгольм» ( у 2016 році). Тоді постраждали 36 дівчат, віком від 12 до 18 років.  Тактика проста: дівчинку-підлітка оточує кілька арабських чоловіків. Потім друге коло, що ізолює її від натовпу, а потім ще одне. Неможливо побачити, що відбувається всередині. Спочатку дівчину гвалтує перше коло, потім чоловіки міняються місцями. Крики жертви заглушає гучна музика. Точно таку ж тактику застосовували гвалтівники на площі Тахрір під час єгипетської революції.

Одночасно зі  скандалом про фестиваль We are Stockholm, всій поліції Швеції було заборонено повідомляти (пресу, людям, свідкам, по радіо) прикмети злочинців, щоб люди не здогадалися про їхнє походження, щоб не було проявів расизму і самостійних,  висновків про злочинців. «Іноді критиці піддаються поліцейські повідомлення (орієнтировки), у яких вказується колір шкіри людей (підозрюваних). Це сприймається як расистські висловлювання. Але поліція не за расизм і тим більше не хоче, щоб це сприймалося так, тому тепер і далі діють наступні інструкції: поліцейські не повинні рутинно описувати зовнішність або етнічну приналежність, щоб не мати підозр на грунті расизму»- повідомив Варг Йілландер, прес-шеф поліції  Стокгольма.

Як з`ясували журналісти, до поліції протягом 2014-2015 рр. було подано 38 офіційних заяв про сексуальні злочини на цьому фестивалі (в основному від дівчат молодше 15 років). Поліція не лише не відреагувала, її речник не згадав про ці злочини у прес-релізах поліції. Можливо, через те, що прес-релізи поліції Стокгольма готує Хесама Акбарі – правовірний мусульманин, а злочинцями виявились так звані «біженці-діти». Як з`ясувалось, згодом, їх заарештовували по 90 чоловік на день і … відпускали. Через те, що під час  в’їзду до Швеції, ці злочинці свідомо, неправдиво, вказали свій вік, так як не мали при собі жодних документів. За законами Швеції самотнього неповнолітнього мігранта не можна депортувати з країни, він отримує притулок в прискореному і спрощеному порядку, а його родичі можуть відразу після цього переїхати до нього в Швецію. Самого мігранта посадити до в’язниці можна тільки за дуже тяжкий злочин. Все це призвело до того, що в країну тільки за 2015 рік  прибуло 33 тисячі «дітей» без батьків і документів. Після відповідних медичних досліджень з’ясувалося, що майже 7 тис. із них давно досягли повноліття.

Далі буде…

Джерела:

1. Sweden: 90% of 2015 Migrants with Residency Status Are Unemployed[Електронний ресурс] Режим доступу:   

https://www.breitbart.com/europe/2019/10/05/sweden-90-percent-2015-migrants-residency-status-are-unemployed/amp/?__twitter_impression=true&fbclid=IwAR2raZ4zwP9zjEnyocqx8RCN2W8G7fBcfQE37nuPBzfc-Xdw9Ms-7_EasVY

2. Коваль О. Швеція: бастіон європейського лібералізму встояв[Електронний ресурс] Режим доступу: 

https://dt.ua/international/shveciya-bastion-yevropeyskogo-liberalizmu-vstoyav-288193_.html

3. У Швеції знайшли зв’язок між злочинністю та міграцією[Електронний ресурс] Режим доступу:  http://www.global-analityk.com/noviny/

4. М = Ж, ИЛИ РАВНОПРАВИЕ ПО-ШВЕДСКИ[Електронний ресурс] Режим доступу:  https://ru.sweden.se/ljudi/m-zh-ili-ravnopravie-po-shvedski/

Поділитись