Сьогодні навіть найбільш розвинені держави Європи відчувають на собі наслідки процесів депопуляції та трудової міграції. Але для того, щоб не зіткнутися зі спадом виробництва і не втратити набутий економічний потенціал, вони намагаються «залатати» демографічні прогалини за рахунок трудових мігрантів з менш успішних країн, серед яких – Україна. Наразі сформувався цілий український ринок праці в Європі, який їм багато чим вигідний.
По-перше, українці – нація працьовита і не цурається будь-якої роботи за найменшу в країні оплату. По-друге, українці не створюють свої сильні діаспори, а отже добре асимілюються. По-третє, довгий час в наших людей виховувалась крайня форма толерантності аж до жертовності, тому українці не створюють проблем урядам агресивною соціальною активністю. І останнє, роботодавці залюбки запрошують на роботу українців, тому що нація більш культурно схожа та має близький менталітет.
Через стихійний еміграційний потік українських заробітчан наша держава опинилася на межі демографічної катастрофи, яка вже впливає на економічну ситуацію та наше спільне майбутнє. Мала кількість робочих місць з високою оплатою праці, низький рівень життя та антилюдські соціальні реформи просто виштовхують громадян в іноземні виробничі системи. І чим більше народу виїжджає, тим у ще більшої кількості з’являється спокуса працювати на закордонного роботодавця. Причому, українська влада, яка ніколи не виділялася стратегічним баченням державного розвитку, намагається не помічати кричущого демографічного спаду. Еліті, яка не збирається тут жити та виховувати дітей, начхати на українські труднощі. Їй начхати на те, що Україна тепер очолює список держав периферійного капіталізму з залежною аграрно-сировинною економікою, деіндустріалізацією та виродженням нації.
Далі трохи інформації для роздумів: у січні цього року чеська влада оголосила про плани подвоїти щорічну квоту для українських робітників-мігрантів з 9 600 до 19 600 чоловік. Три роки назад квота складала всього 3800 осіб. Ще один приклад показує Польща. Вони оцінювали в 2014 році дефіцит робочої сили на найближчі декілька років в 1 млн., який був повністю покритий українськими робітниками. Поляки прогнозують на найближчі 20 років дефіцит в 5 млн. Не важко здогадатися, хто поїде працювати, і де від цього стане пусто.