Останнім часом в Україні виявляють все більше випадків коронавірусу. Минулої доби зафіксували понад 5 тис. нових хворих. Україна навіть за офіційними даними є одним з європейських лідерів за темпами поширення коронавірусу. Фактично держава на межі катастрофи. Проблемою такого швидкого поширення інфекції влада майже не займається, про наслідки також ніхто думати не хоче. В контексті усіх цих подій мене приголомшила новина про те, що у держбюджеті України на 2021 рік не передбачили коштів для “коронавірусного фонду”.

Тобто фонд припинить своє існування з наступного року, проте коронавірус за кілька місяців нікуди не зникне. Кошти для запобігання інфекції розділять між міністерствами, що ймовірно ускладнить прозорість розпоряджання великими сумами. А “коронавірусний фонд” сьогодні, в період загострення епідеміологічної ситуації, називають нерентабельним. При цьому влада забуває, скільки коштів з нього пішло на будівництво доріг у той час, коли, попри всі казки МОЗ, більшість людей самостійно оплачують своє лікування від COVID-19. Загалом все гаразд.

З 25 витрачених з Фонду боротьби з коронавірусом мільярдів гривень лише 289 мільйонів гривень пішли на закупівлю медичного обладнання і засобів індивідуального захисту. Решта грошей витратили на будівництво доріг та амбулаторій, виплати із безробіття і матеріальну допомогу, доплати до заробітної плати для працівників МВС, МОЗ і виконавчої служби.

Понад пів року минуло від тоді, як в Україні зафіксували перші випадки коронавірусу. За цей період більшість прогресивних країн розробили певні стратегії щодо запобігання поширенню інфекції і державної економіки. Результат цих стратегій також помітний, навіть під час “другої хвилі”. Натомість, коли українська “коронавірусна” статистика б’є антирекорди, а кількість нових випадків точно не зменшується, влада не знає, що робити далі.

Поділитись