Днями у ЗМІ було оприлюднено шокуючу статистику вироків для терористів та їхніх спільників. Журналісти з’ясували, що понад 80% засуджених у 2020 році московських колаборантів отримали умовні терміни. Менше 17% бойовиків цьогоріч засуджено до реального ув’язнення. До того ж, серед цих вироків левову частку становлять заочні присуди. Виносячи вердикти терористам, судді нерідко нехтували елементарними вимогами законодавства.
Нечувано поблажливе ставлення держави до покидьків, які зі зброєю в руках воювали проти України за кремлівські гроші, просто не вкладається в голові. Складається враження, що більшість зрадників уже отримала неформальну амністію від влади.
Особливо ганебною така ситуація виглядає на тлі безпідставного переслідування добровольців і волонтерів. Поки герої війни сидять за гратами, держава відпускає на свободу сепаратистів.
Чого вартий приклад однієї лише Нелі Штепи, що спокійнісінько розгулює на волі замість того, щоб відбувати покарання за співпрацю з Гіркіним. Низка мерів, які навесні 2014 р. відверто підтримали московску агресію, дотепер керують містами на підконтрольній Україні частині Донбасу.
Безумовно, безкарність більшості ворогів України має під собою низку чинників. Це і недосконалість вітчизняного законодавства, і корумпованість судів та правоохоронних органів. Але ключовою причиною є “миротворчий” (де-факто капітулянтський) курс влади клоунів. Саме така політика сприяє максимально толерантному ставленню вітчизняної Феміди до терористів. Багатьох з них незабаром планують передати агресору в рамках чергового “обміну”.
На моє переконання, кожен, хто підняв зброю проти України, має понести за це належну відповідальність. За державну зраду доцільно відновити застосування смертної кари. Толерантність до відверто ворожих елементів згубна для України. Терористи, які розгулюють на волі, продовжують становити загрозу для національної безпеки. Адже непокаране зло зростає.