18 вересня у місті Чорноморськ Одеської області був вирішальний суд у справі другого травня – трагедії, що сталася в Одесі в 2014 році.
«Як зараз пам’ятаю, того дня мав бути матч Чорноморець – Металіст. На стадіоні зібралося багато вболівальників, усі чекали на гру. І тут поступила інформація, що в центрі Одеси збирається шабаш проросійських сил міста, так званої Народної дружини чи Громадянського Альянсу. Ми одразу ж усі побігли до місця їх зборів. Також нам повідомили, що вони озброєні палицями, вогнепальною зброєю та іншим. Залишалося лише брати у руки що трапиться, та відвойовувати своє місто будь-якою ціною. По прибуттю туди одразу ж почалися зіткнення. Лунали крики, вибухи, стукіт палиць та постріли. Довелося розбирати бруківку та йти в атаку. Потім Ми погнали антимайданівців містом. Точкою вирішальної битви стало Куликове поле. Щури Долженкова почали ховатися за жінок, за перехожих, а потім залізли до Будинку профспілок. І знову крики, літаючі коктейлі Молотова, постріли. В одну мить Профспілки спалахнули як сірник. Ну а далі ви знаєте: націоналістів, що захищали своє рідне місто називали вбивцями, фашистами і таке інше. Усі ми були того дня як один: чи ти фанат Чорноморця, Металіста, чи з Патріоту України, Правого Сектора, Сокола – байдуже. Ми відстояли Одесу, не дали їй повторити донецький сюжет. Я пишаюся тим, що зі мною пліч-о-пліч було так багато побратимів», – розповідає учасник бійні 2-го травня.
А тепер повернемося у сьогодення. Усіх двадцятьох антимайданівців, усю банду Капітана Какао відпускають на волю. Одразу назріває питання: чи не сказилася наша влада? Ці люди хотіли «руської весни», «руського миру» на території України. За що тоді воюють тисячі хлопців на Донбасі? Нащо вони гинуть, нащо страждають люди? Невже уся ця війна, усі ті, хто вже не з нами, просто так полягли за Україну та її цілісність?
Суд Чорноморська констатував те, що переконливих доказів провини Сергія Долженкова та інших сепаратистів немає. А обвинувачення навіть нічого й не намагалося зробити, аби довести провину підсудних.
Також у матеріалах справи було зазначено, що на проросійських активістів фактично напали «до зубів озброєні проукраїнські активісти», у яких були татуювання у виді «свастики».
Абсурдом є також те, що з більше сотні поліціянтів, що були того дня на службі, допитали лише одного.
Але кульмінацією циркової вистави у суді стало оголошення рядків вироку, де мова йшла про те, що підсудні просто допомагали міліціонерам захищати правопорядок того дня.
Наразі повторно затримали лише Долженкова та громадянина РФ Мефьодова за статтею 110 «посягання на територіальну цілісність країни».