Шість років тому, 10 серпня 2014 року, у ході російсько-української війни на Донбасі розпочалися перші бої з ворогами, значну частину яких становили російські кадрові військові, за місто Іловайськ. Цей період боротьби на Сході став переломним, адже через великі втрати бійців з української сторони та багатьох зниклих безвісти тогочасна влада перейшла від наступальної тактики до оборонної, а ще погодилась на Мінський формат переговорів з ворогом.
Бої під Іловайськом тривали майже місяць. Лише під час самих боїв за офіційними даними загинуло 366 українських військових. Завершення було також трагічним, насамперед, через оточення ворогом, зокрема, регулярними російськими військами. Великих втрат Україна зазнала під час виходу з Іловайського котла через “зелений коридор”, під час якого російська сторона пообіцяла пропустити бійців ЗСУ, але попри всі домовленості почала обстріли. Ймовірно, більшості втрат під час того бою можна було уникнути, якби українське військове командування не вірило ворогові і не йшло на усі умови Кремля. Так вагомим чинником трагедії стали військові прорахунки Генштабу.
Також 10 серпня 2014 року добровольчий батальйон “Азов” почав участь у Іловайській операції. Цього дня смертю хоробрих за Україну полягли добровольці Береза (Микола Березовий) і Світляк (Андрій Дрьомін), а Сокіл (Роман Сокуренко) отримав смертельне поранення. Їхній чин є прикладом для нас!
Усіх загиблих під Іловайськом українців змогли ідентифікувати аж у 2017 році. 3 роки сім’ї військових чекали на будь-яку звістку з фронту. Та винні за Іловайську трагедію не були покарані повною мірою. А сьогоднішня влада клоуна Зеленського шукає примарного миру з Москвою, щоб жити як раніше. Але так не вийде. Свідомі українці пам’ятають і не пробачать Іловайськ.
Слава Героям України!