21 лютого 2018 року Суд ЄС виключив народного депутата України Сергія Клюєва з європейських санкційних списків, скасувавши відповідні частини рішення Ради ЄС. Причина – некомпетентність та халатність головних українських юристів, а також корумпованість влади, з дозволу якої це відбулося. Зокрема, Генеральна прокуратура України не повідомила Раду ЄС про зупинення розслідування у кримінальній справі Клюєва, що відбулося ще 5 березня 2016 року. Тобто два роки тому влада України зупинила розслідування проти Клюєва. І лише автоматичність діяльності Ради Євросоюзу дозволила продовження санкцій проти Клюєва ще на два роки.
Перемога України у Міжнародному суді в Гаазі проти РФ так само залишається під питанням. Цю тему активно використовує Президент Порошенко у своїй передвиборчій кампанії. Проте успіхів, якщо вони можливі, можна очікувати нескоро.
Нещодавно адміністрація президента передала до Постійної палати третейського суду в Гаазі меморандум, у якому зібрана доказова база й викладені претензії до порушення Москвою прав України в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці. На офіційному сайті Президента України з’явилася новина «Україна позивається проти Росії до Постійного арбітражного суду в Гаазі за Конвенцією ООН з морського права». Україна має обґрунтовані претензії до Російської федерації.
По-перше, це будівництво Керченського моста, який споруджують в українських територіальних водах без відповідного дозволу України. Через який обмежено навігацію в Керченській протоці.
По-друге, це захоплення і незаконна розробка Одеського, Голіцинського, Архангельського і Штормового газоконденсатних родовищ. А також незаконна конфіскація українських бурових установок. За роки анексії Криму Москва незаконно видобула 7,2 млрд. куб. м газу, тільки на Одеському газовому родовищі – 3,5 млрд. куб. м. Окупаційна влада півострова, за підтримки Кремля, пробурили ще 11 свердловин, при тому що 7 вже є.
Також Україна висуває РФ претензії щодо незаконного вилову риби в українській економічній зоні навколо Кримського півострова, спричинення шкоди екологічній системі Чорного і Азовського морів, дослідження археологічних та історичних об’єктів на дні Чорного моря без згоди України та інше.
Україна вже чотири роки терпить збитки від Російської Федерації в окупованому Криму. Доповідь про військові злочини Москви Україна передала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі ще в 2014 році, а в 2016 році МКС почав вивчати матеріали. Доказів, скоєних російськими найманцями злочинів, стає все більше.
Україна має всі шанси здобути перемогу в суді. Очевидно, що Москва ніколи не визнає свої злочини. Якщо «Кримнаш», то і територіальні води півострова з континентальним шельфом загарбники позиціонують своїми. Незважаючи на юридичну колізію, яку вони самі створили. Усі морські ділянки кордону України визнані й затверджені двосторонніми угодами з РФ. Координати кордонів зберігаються у міжнародному депозитарії. Тому усі закони, прийняті в анексованому Криму вважаються нелегітимними.
Влада в Україні має це не просто усвідомлювати й використовувати у своїй передвиборчій риториці. Можновладці мають зайняти чітку й послідовну позицію на юридичному фронті боротьби з Москвою. Щоб не було як із Клюєвим. Або як із островом Зміїним.
Після рішення Міжнародного суду ООН і Україна й Угорщина заявили про завершення спору щодо територіальних вод острова Зміїний, кожен на свою користь. За фактом, Зміїний визнали островом і територією України, але новий кордон дав змогу Румунії отримати 9,7 тис. км2 континентального шельфу.
На перешкоді перемоги України в Міжнародному суді можуть стати – тотальна корупція влади та некомпетентність її високопосадовців. А також відсутність державницької позиції. Усе це має бути вирішено. Інакше, в майбутньому Україна буде лише терпіти втрати.
Ірина Боднар-Коваленко