Революція Гідності і пропаганда підлості

21.11.2017, 13:11

Від перших днів Майдану і аж до сьогоднішнього дня в Україні змагаються дві стихії. З одного боку — щирість, жертовність, сміливість, прагнення справедливості і послідовна турбота про національні інтереси. З іншого боку — облуда, маніпуляції і намагання використати історичний момент задля власної кон’юнктурної вигоди.

Для ліберальної опозиції акції протесту, що розгорнулися у листопаді 2013 року, були всього лиш нагодою підвищити собі рейтинг і, якщо пощастить, виторгувати щось у Януковича. Їй не йшлося не те, що про революцію чи принаймні усунення Януковича, але й про відставку уряду Азарова. Аби відволікти демонстрантів від справжньої боротьби, було запропоновано поняття “Євромайдану”, а всі вимоги, які озвучувала опозиція, оберталися навколо підписання угоди про асоціацію.

Після розгону демонстрантів вночі 30 листопада опозиція опинилася у дуже незручній для себе ситуації і була змушена хоч якось реагувати на радикалізацію протесту. В таких умовах ініціативу перейняли націоналісти.

Завдяки рішучим діям націоналістичної молоді 1 грудня демонстранти повернули контроль над Майданом Незалежності, а також зайняли КМДА та Будинок профспілок. Опозиціонери не зорієнтувалися в ситуації і не змогли цьому завадити. Далі розпочалося протистояння на Банковій, і по революціонерам ударили не стільки міліцейські кийки, скільки брехня офіційних лідерів Майдану.

Націоналістів та тих, хто за ними пішов, було названо “провокаторами”. Особливо відзначився Петро Порошенко. Цей співзасновник Партії регіонів і нещодавній міністр економічного розвитку при президенту Януковичу з’явився на Майдані, неначе Пилип із конопель. І одразу з його появою виникла нагода переконатися у дієвості інформаційних маніпуляцій. Сотні тисяч українців повірили брехні, що лилася з телеекранів. Реальну ситуацію мало хто зрозумів. Тим, хто жертовно став на шлях революції, довелося миритися з образом “провокаторів”. Аж доки не настало Вогнехреща…

Саме завдяки маніпуляціям Порошенко став президентом. Політтехнологи, вплив у ЗМІ і колосальні фінансові можливості дозволили йому за лічені місяці набрати необхідний рейтинг. Революція Гідності була похована під шлаком брехливої пропаганди.

Усе правління Порошенка ознаменувалося облудою і підміною понять. У воюючій країні до статусу національної ідеї була піднесена тривіальна річ — отримання безвізового режиму. Захист територіальної цілісності підмінило сумлінне виконання мінських домовленостей. Вивіска реформ приховала збереження олігархічної системи.

Протистояти брехні, помноженій на дієвість інформаційних технологій, не так вже й легко. Але це єдиний шлях змін на краще. Щирість, жертовність і прямолінійних захист національних інтересів неодмінно мають перемогти.

Михайло Стусаненко

Поділитись