Керченський міст, Керченська протока… Скільки поєднано для українця у цих простих словах? Стотисячні жертви радянського десанту під час Другої світової війни, неоголошена війна за Тузлу часів Леоніда Кучми, окупація Криму 2014 року …
З початком військових дій на Донбасі більшість військових експертів стверджували: «Путін пробиває коридор до сполучення з півостровом». Про це писали газети, говорили провідні телеканали, гомоніли відомі блогери. Проте «русская весна» зазнала краху. Це ми пам’ятаємо. Потім була блокада півострова, підірвані вишки. І вже тоді керівництво РФ оголосило про свій намір будувати міст з Кубані до анексованого півострова. Вже тоді.
Тоді ж націоналістичні сили, представники Азовського руху стверджували: «Пряма небезпека існує. Рано чи пізно їм це вдасться. І тоді ми постанемо перед новими викликами. Небезпека існує!». Це було як крик Касандри серед божевільних троянців. Усі провладні ЗМІ та різноманітні «порохоботи» кинулись нас цькувати. Чотири роки вони розмірковували та зловтішались над негараздами, що виникали у процесі будівництва. Жартували над зруйнованими часом мостами у самій РФ. Сміялись над «зрадофілами»-націоналістами. Тепер вони вже не сміються.
Міст спорудили. Що далі? У планах росіян на 2019 рік налагодження залізничного сполучення з Кубанню. Головна проблема для нас – посилення логістичних можливостей Збройних сил північного сусіда на півострові. Вони вже й так перетворили Крим у суцільну військову базу. Цікаво, проти кого? І не треба жартувати про швидкий обвал мосту (новий темник «порохоботів»). Путін не цікавиться внутрішньою політикою. Йому начхати на життя населення держави. Тому там мости і гниють десятками років. А цей — ні. Це зовнішня політика. Ворожа, спрямована проти нас. Упевнений, варто очікувати ще більшого підсилення військового контингенту на півострові. Його завдання тримати у напрузі південні регіони України. Це навіть без масштабного оголошення війни. Та, врешті-решт, якось же вони планують прикривати своїх сателітів у заблокованому Придністров’ї.
Які ще проблеми принесе нам ця новобудова? Без сумніву, РФ посилила свій контроль над виходом з Азовського моря. Можна очікувати на тиск стосовно деяких опозиційних олігархів, залежних від кількості вивезеної сировини з Маріупольського порту. У принципі, вони вже частково блокували вихід наших суден з Бердянська та Маріуполя. Час покаже чи надовго. Результат: багатомільйонні збитки для економіки та спроба деяких олігархів посилити проросійські впливи у державі.
І, все-таки, є і зворотний бік медалі. Не треба впадати у паніку. Цей міст їм буде коштувати дуже дорого. На жаль, єдине, у чому Росія наразі слабка — це економіка. Та для держави, обкладеної санкціями, як ватник на 9 травня георгіївськими стрічками, це вже суттєво впливає на стратегічні плани. І навіть підвищення світової ціни на нафтові ресурси не допомагає.
Тільки реалізація проекту «Керченський (або Кримський) міст», за деякими даними, вже коштувала понад 5 мільярдів доларів США. Ще близько мільярда «фантиків Держдепу, що загниває» закладено на трасу «Таврида» до мосту. Вона реалізована десь на 30%. Щорічно міст потребуватиме неабияких капіталовкладень для безперервного функціонування, адже стане візитною карткою Путіна та постачатиме військові частини у Криму. Чималих коштів потребує й довготривала оборона цього символу «нової Росії». У морі діють пересувні протикорабельні комплекси “Бал” та “Бастіон”. «На далеких підступах у повітряному просторі Кримський міст прикривають два полки С-400 “Тріумф”. У ближній зоні ППО (у радіусі 20 кілометрів) Кримський міст страхують зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1”. У ближній зоні безпеки Кримський міст охороняє нове з’єднання — морська бригада Росгвардії, укомплектована та оснащена надводними і підводними технічними засобами, включаючи берегові пости спостереження і охоронні комплекси. Тут будуть цілодобово чергувати бойові плавці зі спеціальним озброєнням, ехолотом, надводними і підводними плавзасобами. Ще на стадії будівництва Кримського моста були встановлені спеціальні інженерні загородження і понад 120 відеокамер цілодобового спостереження. Контроль вантажів здійснюється мобільними інспекційної-доглядовими комплексами», — повідомляє головний редактор ресурсу BlackSeaNews Андрій Клименко. Ви тільки уявіть, які кошти закладені на підтримку подібних ініціатив. А це ж іще й найбільш дотаційний регіон (принаймні, за даними російського економіста Наталії Зубаревич). Випередити у подібному марафоні Чечню теж треба зуміти. І кримчанам це вдалося.
І не забуваймо про США. Вони, як стверджують російські «ЗМІ», вже підготувались до нових санкцій проти компаній, задіяних у «будівництві століття». «Сполучені Штати санкціонували численних осіб та організації, які беруть участь у цьому проекті. Ці та наші інші кримські санкції залишаться в силі, поки Росія не поверне контроль над півостровом Україні», — заявляють у Держдепартаменті США.
А що ж кримчани? Чи поліпшиться їхнє життя після подібних нововведень? Ймовірно ні. Туристів з Росії нові кримські ціни вже не цікавлять. А враховуючи труднощі з дорогами, то зацікавлять хіба що тих, хто під санкціями та силовиків. Напливу дешевих продуктів теж не варто очікувати. До речі, щодо постачання з материкової частини слід зауважити, що через Керченський міст заборонено рух вантажних автомобілів.
І все ж таки вони його побудували. Хоч за твердженням старшого наукового співробітника Інституту водних проблем Академії наук Російської Федерації та кандидата геолого-мінералогічних наук Юрія Медовара, міст скоро дійсно розвалиться. «Я казав, що його не можна побудувати в цьому місці. Розумієте, це дуже важливо. Не можна. Аркові мости (а це арковий міст) можна побудувати тільки на скельних породах, на скельній основі. А в Керченській протоці майкопські глини глибиною на тисячі метрів, там немає скельних порід», — стверджує експерт. Не знаю, може він і правий. Його ж цитують усі українські медіа. Та саме це й насторожує. Проте, якщо міст вистоїть, принаймні, будемо знати. Тоді він стане шляхом, яким українські танки рухатимуться звільняти рідну Кубань.
Андрій ТОПЧІЙ