Це була не акція, а траурна процесія. Люди несли не плакати, а лампадки. З динаміків лунали не патріотичні пісні, а “Реквієм” Моцарта.
Правосуддя померло рік тому, разом з незаконним затриманням Андрія Антоненка. Правосуддя добивали Венедіктова і Зеленський, коли наказували затримувати ветеранів по справі Сивохо, затримувати “харківських робінгудів”, затримувати патріотів, ветеранів, націоналістів.
Сьогодні ми змогли на власні очі побачити до чого призвела деградація правової системи і державного апарату загалом. На шляху до Офісу президента стояло два кордони поліції з собаками і спецтехнікою, а біля самої будівлі будували ярмарок та ковзанку.
Нам ще багато доведеться боротись, щоб побудувати справедливу, народну, правову Державу. Але допоки державний апарат чинить злочинні дії, обов’язок захищати національний інтерес покладається на кожного громадянина.
