Військова агресія Росії призвела до консолідації та мобілізації  військових потужностей прикордонних до РФ  Польщі, Прибалтійських республік та України. За ініціативи України, Польщі та Литви було створено спільну військову бригаду. Загальна чисельність цього військового з`єднання складає 4500 військовослужбовців. Батальйони бригади перебувають на територіях країн-учасниць, але під час виконання бойових завдань вони будуть об’єднуватися в складі  Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького. Сучасна військова співпраця литовців, українців та поляків має давню і славну історію.

«Руський Сципіон»*

Великий гетьман Костянтин Острозький був непересічною особистістю своєї епохи, успішним політиком та геніальним полководцем, що увійшов до героїчного пантеону яскравих представників військової еліти трьох народів. Князь Костянтин  Острозький походив із давнього волинського князівського роду. Він став одним із найвидатніших полководців XVI століття.  Острозький 30 років займав найвищу військову посаду Великого Князівства Литовського великого гетьмана литовського. З 63 битв він зазнав поразки лише в двох! Князь громив московських воєвод та татарських ханів. Окремою сторінкою у списку перемог уславленого полководця є битва об’єднаних литовсько-українсько-польських загонів із потужною армією московітів під Оршею 8 вересня 1514 року.

Часи змінюються – вороги, ні!

Наприкінці XV сторіччя між Литовською (повна назва «Велике князівство Литовське, Руське, Жамойтське та інших земель») і Московською державами розгорнулася запекла боротьба за землі Київської Русі. У листопаді 1512 року московський цар Василій ІІІ без оголошення війни напав на Велике князівство Литовське. Розпочалась виснажлива війна, протягом двох років московіти захопили Смоленськ, Мстиславль, Кричев і Дубровно та продовжили наступ на територію сучасної Білорусі. На заваді загарбницьким планам армії московітів став Костянтин Острозький, який очолив литвино-руську армію, до якої приєднались кінні загони польської шляхти. Разом сили союзників становили від 12 до 18 тис. воїнів та кілька гармат. Чисельність московського війська Івана Челядіна за різними підрахунками сягала до 40 тис. кінноти, без артилерії та піхоти. Покладаючись на свою чисельну превагу, Челядін не провів розвідки і дав змогу союзникам переправитись через Дніпро. Він розраховував одним потужним ударом важкої кавалерії притиснути  до річки та розгромити союзників. Нерішучість московського воєводи дала змогу Острозькому не лише переправити військо, а й вишикувати його у дві бойові лінії, за якими було влаштовано замасковану артилерійську батарею та позиції стрільців.

Славна перемога

8 вересня 1514 року Челяднін дав наказ атакувати. Спочатку, як і очікувалося, московські загони потіснили русько-литовські бойові порядки, і легкі хоругви союзників почали імітували відступ у бік Дніпра. Челяднін вирішив, що супротивник тікає по-справжньому, й кинув в атаку всі свої резерви. Не знаючи про засідку, московити щільною масою вийшли під нищівний вогонь гармат і піших стрільців. Зазнавши страшних втрат, московіти у паніці стали рятуватись втечею. Проте Костянтин Острозький не дав ворогові жодного шансу і швидко організував скоординовану атаку з кількох боків. Московське військо було розгромлено. У полон  потрапив сам Челяднін разом із десятьма воєводами та ще близько 5 тис. дворян. Переможець Оршанської битви гетьман Костянтин Острозький повернув Мстиславль, Кричев та Дубровно. Перемога під Оршею зупинила експансію Московської держави на землі Київської Русі-України на 140 років.

 Картина “Битва під Оршею” – свого роду відеокліп XVI сторіччя. Її треба “читати” справа наліво, і глядач бачить увесь перебіг бою. Князь Костянтин Острозький зображений на картині тричі у різні фази битви.

Події п’ятсотлітньої давності лишаються актуальними й сьогодні. 506 років тому русини (українці), литовці, поляки, литвини (білоруси) дали відсіч московському загарбнику, що напав без оголошення війни і переважав їх чисельно. Сьогодні українські військові протистоять  московському агресору на тих же умовах, що і їх славні предки. Тоді ми перемогли. Переможемо й зараз!

* Найкращий римський полководець, переможець легендарного Ганібала

Поділитись