Комікси – в США. Манга – в Японії. Графічні романи – в Західній Європі. В усьому світі комікс-індустрія та засновані нею франшизи давно заробляють мільярди доларів й гуртують навколо себе мільйони прихильників. Чому ж Україна не просувається до ТОПу лідерів цього культурного сегменту?
Причин існує декілька. Однією з них є відсутність повноцінного розвитку національної преси (складовою якої традиційно є комікси) ще з часів панування Російської імперії. Згодом це переросло в класову ненависть влади СРСР до коміксистики, як до “інструменту буржуазного націоналізму”, що надовго витіснило комікси з суспільного життя українців.
Після відновлення незалежності нашої держави, становище українського коміксу не змінилося докорінно. Антиукраїнські сили з одного боку та інертність суспільства з іншого унеможливлювали позитивний розвиток українських коміксів через нерентабельність справи. Попри тиск, вільні художники все одно малювали. Їхнім натхненням стали приклади митців з української діаспори в Європі й Америці, де тоді набували популярності комікси саме про Україну та українців.
“Всупереч об’єктивній реальності” – вислів, що сьогодні вичерпно характеризує появу та становлення української комікс-індустрії. У наш час без підтримки держави фестивалі поціновувачів мальованих історій збирають десятки тисяч відвідувачів у Києві. Втім без значних фінансових дотацій цей тріумф ризикує залишитися дрібним локальним успіхом.
Сучасна влада України поки що лише послідовно ігнорує український комікс як вагому складову національної культури. В XXI сторіччі коміксистика в усьому світі є одним з найпопулярніших вподобань серед підлітків. А в часи, коли триває боротьба з російською агресією, не використовувати комікс як новий культурний елемент – практично злочин. Між іншим, у РФ сьогодні за дослідження українських коміксів відкривають кримінальні справи на журналістів, а російські пропагандисти називають сучасні українські комікси “бандерівською агітацією”.
Отже, в умовах, коли чиновники нехтують своїми прямими обов’язками щодо розвитку культурних та освітніх сфер життя українців, залишається сподіватися лише на активну громадськість. З метою підтримати українських художників в умовах пандемії та економічної кризи, низка патріотичних та націоналістичних організацій, серед яких клуб RAINSHOUSE, Інститут національного розвитку, Спілка Української Молоді, товариство “Просвіта”, Національний Корпус та інші ініціювали створення щорічної премії імені Леоніда Перфецького під назвою “Комікс Року”.
Леонід Перфецький – борець за незалежність України під час Перших та Других визвольних змагань. Перфецький був змушений покинути Батьківщину та вже в еміграції намалював перший повноцінний український комікс “Україна в боротьбі”, що розповідає про чин УПА. У часи активної фази війни з окупантом, комікс Перфецького серед діаспорян став справжньою “інформаційною бомбою” свого часу.
У коміксовому середовищі України Леоніда Перфецького з повагою називають “Батьком Українського Коміксу”. Його ім’я сьогодні є символом інституалізації та відродження української комікс-індустрії.
Націоналізм – ідеологія антиегоїзму. Збереження та примноження українських національних надбань є його цільовим призначенням. Підтримка українського культурного продукту сьогодні – інвестиція в успішне та комфортне майбутнє наших дітей.
Олексій Рейнс (позивний Консул), засновник клубу RAINSHOUSE, спеціально для Національного Корпусу.
