Сумнозвісний вирок генералу Слободану Пральяку, визнаного військовим злочинцем Гаазьким трибуналом, сколихнув усю патріотичну громадськість Європи. Що вже казати про Хорватію, що мало не щодня проводить як стихійні, так і санкціоновані владою заходи з вшанування хорватського генерала, що добровільно обрав смерть, аби уникнути безчестя.
11 грудня не одна тисяча хорватів зайняла всі закутки просторого концертного залу ім. Ватрослава Лісинського, щоб відстояти добре ім’я генерала Пральяка в рамках організованого HDZ пам’ятного заходу.
Наскрізною темою виступів хорватських публічних осіб була проблема деградації міжнародних інституцій, які, на думку президента Хорватії Колінди Грабар-Кітарович, голови Ініціативи Тримор’я спільно з польським президентом Анджеєм Дудою, починають виконувати невластиву їм функцію, нав’язують власні доктрини суверенним державам і переписують історію Хорватії.
Власне, уже не вперше під тиском Заходу герої хорватських війн за незалежність на зразок генерала Анте Ґотовіни виявляються «військовими злочинцями». Нинішній спротив хорватського суспільства й влади свідчить про те, що розбудова Адріатично-Балто-Чорноморського Інтермаріуму як ніколи на часі.
Про це, а також про тривожні паралелі з цілком можливою долею лідерів українських добровольчих формувань, якщо продовжувати некритично сподіватися на Захід, говорила в ході кількаденного візиту в Загреб міжнародний секретар Національного Корпусу Олена Семеняка.
Проте масові мітинги та демонстрації, які пройшли в Загребі цими днями, мали на меті вирішити і менш глобальне, хоча безпосередньо пов’язане з наслідками гаазького фарсу питання. Йдеться про вимоги гарантувати самоврядування хорватській меншині в Боснії й Герцеговині, яка складає не менше 15-18% населення, у зв’язку із загрозою безпеці й культурно-політичним правам місцевим хорватам. Хорватія, яка зробила найбільше для появи незалежної Боснії й Герцеговини, тепер вважається країною-агресором, нібито винною в жорстокості щодо місцевих мусульман, на чиї власні задокументовані акти агресії закрито очі.
Саме під гаслами права хорватів Боснії й Герцеговини на самоврядування пройшла маніфестація партії Generacije Obnove 10 грудня перед будівлею парламенту Хорватії, в якій взяла участь і українська делегація. Як і в студентському мітингу 12 грудня, що об’єднав представників студентських організацій Хорватії та Боснії й Герцеговини, а також громадських діячів і всіх охочих приєднатися до протесту в урядовому кварталі.
