Мир на умовах ворога?

17.10.2019

Нинішня влада регулярно послуговується популістичною риторикою про “мир”. Недолугі спекуляції на цю тему використовують, щоб виправдати курс на капітуляцію. Мовляв, заради миру слід іти на “болючі компроміси” з Кремлем. Українців переконують, що тільки шляхом поступок ворогу вдасться припинити кровопролиття. Під акомпанемент пацифістського популізму нашу Батьківщину ведуть до катастрофи.

“Мир” за так званими Мінськими домовленостями, а фактично на умовах агресора, не принесе спокою. Що ж ми отримаємо?

Досягнення “миру” на умовах ворога означатиме початок конституційного демонтажу державності. Легалізація кремлівських маріонеток т.зв. “ЛНР-ДНР” в правовому полі призведе до поступової дезінтеграції України. Впровадження “особливого статусу” для ОРДЛО стане каталізатором федералізації держави.

Де-факто непідконтрольні Києву території з “особливим статусом” стануть плацдармом для інфікування “русскім міром” решти держави. Амністовані та легітимізовані вбивці-українофоби отримають доступ до центральної влади. Використовуючи їх, Кремль безперешкодно нарощуватиме вплив для повного підпорядкування України.

Безперечно, такий “мир” не буде стійким. В підсумку ми отримаємо лінію фронту по всій країні і ще масштабніше кровопролиття. Держава розповзатиметься по швах. Про будь-які перспективи розвитку можна буде сміливо забути. Тож, “мир” на умовах ворога – це не просто капітуляція. Це хрест на майбутньому наших дітей. Це підрив фундаментальних засад державності. Саме тому націоналісти чинитимуть рішучий опір капітулянтській політиці Зеленського. Під загрозою саме існування України, тому ми залишаємо за собою право діяти будь-якими методами в обороні інтересів Нації.

Справжній сталий мир настане лише після української перемоги над агресором та звільнення усіх окупованих територій. Всі інші сценарії припинення війни – це шкідливі ілюзії.

Поділитись