Головний ідеолог Азовського руху Микола Кравченко у своєму телеграм-каналі нагадав про те, як кримський півострів набув статусу автономної республіки під українським прапором та пояснив, чому після деокупації він має стати вже однією з українських областей.
Коротка історія кримської автономії
17.ХІ.1994 Верховна Рада України скасувала декларацію про суверенітет Криму, але не скасувала автономного статусу півострова. До цього у 1991 Кримська область була перетворена на автономну республіку. У 1992 навіть Акт про державну самостійність Криму оголошували, трохи пізніше Конституцією Криму (була і така) півострів проголошувався суверенною державою, але у складі України. У 1994 з’явився навіть окремий президент Криму з курсом на приєднання до РФ. Розвинутий кучмізм ситуацію розрулив компромісно. Суверенітет Криму було скасовано, але автономія півострова ввійшла до Конституції України. Чорноморський флот було не українізовано, а розділено з РФ. Екс-президент Криму поїхав у Росію без півострова, але і українізації тут не відбувалося, всьому українському в автономії чинилися перепони. Росіянам цього було цілком достатньо. Російська пропаганда велася всіма способами і без жодних перепон. Саме тому у 2014 російська окупація відбулася без бойових дій. Автономістська історія доводить, що після деокупації півострів має бути не АРК, а просто українською областю.
На фото – «Потяг Дружби», Севастополь, 1992. Акція УНА-УНСО на протидію кримському сепаратизму. Спеціальний потяг, завантажений українськими націоналістами, проїхався з мітингами півднем України й фінішував у Севастополі. Держава цьому не сприяла, а тільки заважала. Не завдяки, а незаважаючи на дії офіційної влади, Крим тоді лишився українським. До 2014.
Підписатись на телеграм-канал Миколи Кравченка.