В п’ятницю відбулися події, які кардинально міняють сучасну історію України останніх чотирьох років. Всі ми пам’ятаємо як починалася війна. Всі ми пам’ятаємо першу трагедію під Волновахою, криваві бої за Саур-Могилу, Іловайськ, Широкине, Дебальцеве, Донецький аеропорт.
Тепер ми мусимо визнати й усвідомити, що тисячі жертв українських воїнів, страждання і сльози їх матерів, коханих і рідних, робота десятків тисяч волонтерів були абсолютно марними. “Народні обранці” у Верховній Раді України, диригованій зрадниками, наплювавши на Конституцію, закон та банальну мораль, прийняли пакет законів Петра Порошенка. Величезна кількість людей навіть не розуміє, про що ж ішла мова в цих законопроектах. Більше того: навіть самі депутати не в змозі чітко пояснити, що саме вони прийняли у п’ятницю. Причиною є те, що дані пакети законів були передані до Верховної Ради ще у середу, а вже наступного ранку за них агітували голосувати з трибуни ВР. У четвер патріотам вдалося заблокувати трибуну та не допустити голосування. В п’ятницю трибуну заблокували пропрезидентські сили, після чого внаслідок кнопкодавства були прийняті закони. Лише біда: абсолютно невідомо проте, за що ж проголосували депутати: чи то за попередній варіант, чи то за нові зміни. Президентська ж фракція та активні лобісти даних законів, скромно пускаючи оченята стверджують, що голосували виключно за “визнання Росії агресором” та “передачу їй відповідальності заситуацію на Донбасі”. Звучить дуже красиво, особливо зважаючи на попередню пасивність влади.
Проте, виявляється, дані два невеличких пункти є своєрідною ложкою меду в бочці дьогтю. Чому ? Бо ґрунт для прийняття цих законів готувався вже давно. Думаю є люди, які пам’ятаютьтак званий “План Мореля”, який намагалися просунути більше ніж рік тому, весною 2016. Тоді Цивільним Корпусом “Азов” була організована акція “Вимоги нації – ні капітуляції”, яка завершилася багатотисячним маршем та мітингом під стінами Ради. Чим ж був цей сумнозвісний“план Мореля”? А він був нічим іншим, як збірником капітулянського плану, який передбачав здачу національнних інтересів ворогу. Заради замилювання очей міжнародних партнерів Україна зобов’язувалася амністувати терористів, надати територіям Донецької та Луганської областей особливого статусу, провести на території Донбасу вибори до Верховної Ради та створити “народну міліцію” із числа колишніх убивць українських військовиків та патріотів.
Якщо пояснити коротко: до Верховної Ради мусили пройти такі люди як Захарченко, Плотницький чи Губарєв, окупована територія фактично ставала федерацією із своїми збройними силами, які б величалися “міліцією”. Не дивно, що тоді все небайдуже населення України виступило проти реалізації такого плану, тож його прийняття відкинули. Ми так думали. Насправді цей план просто відклали у шухлядку. Що ж, тепер повернемося безпосередньо до президентських законів. Є ще один момент, який обурив багатьох небайдужих: це величезні процесуальні порушення під час прийняття законів. Зокрема такого рівня кнопкодавства, як під час голосування цієї п’ятниці, не було за всю осінню сесію. Згадайте хоча б з якими муками приймався закон про легалізацію добровольців: відхилення проектів, десятки слухань, сотні поправок. І тут, раптово, без будь-якого обговорення, президентський проект приймається за два дні. Неймовірна продуктивність праці нардепів! Чому це було зроблено так швидко? А дуже просто. Проект, поданий Порошенком, готувався віддавна. Владна верхівка намагалася знайти можливості впливу на громадську думку, подаючи ці пункти окремо, під різними кутами зору. Окремо варто зазначити, що дані антиконституційні закони були прийняті шляхом шаленого кнопкодавства. Більше того, нововведенням стали пункти про торгівлю із окупованою територією. Напевне, шоколадки в ОРДЛО продаються геть погано, тож “солодкому хлопцю” потрібно полегшити собі умови торгівлі на щетамтешньому ринку. Огидним видовищем було скавчання окремих нардепів про те, що “вибори на Донбасі й так не будуть проведені, бо для цього потрібно, щоб РФ вивела звідти свої війська, а цього вона робити не буде”. Виникає логічне питання: а на якого біса ви, шановні депутати, аж дибки стаєте заради того, щоб проголосувати? Вчора Україна знову обрала ганьбу. Вчора всі зусилля нації, які докладалися заради перемоги виявились марними.
Однак лідер Національного корпусу, Андрій Білецький, вже пообіцяв, що кожен, хто проголосував за ці закони, пожалкує про своє рішення. Наближається Покрова, свято української армії, де об’єднаним фронтом пройде Національний Корпус, Свобода і Правий Сектор.Влада припустилася чергової помилки, продемонструвавши свою антиукраїнську сутність та прискоривши процес свого остаточного падіння. Ми, українські націоналісти, не допустимо капітуляції та національної ганьби. Ми намагалися переконати їх мирно – але нашу доброту потрактували як слабкість. Що ж. Настав час дії.