П’ята колона Москви продовжує розширювати свої впливи. Минулого тижня стало відомо, що близький соратник кума Путіна Тарас Козак отримав під контроль телеканал “ЗІК”.
Таким чином, під безпосереднім контролем Медведчука (тобто Кремля) опинився вже третій новинний телевізійний ресурс. В Україні безперешкодно формується ціла медіаімперія кума Путіна.
В передвиборчий період для п’ятої колони вкрай важливо максимально збільшити свою присутність в інформаційному просторі. Для цього необхідно контролювати якнайбільше ЗМІ, що стануть рупорами антиукраїнської пропаганди.
Придбання ЗІКу – це черговий крок Медведчука, спрямований на просування капітулянтських тез у маси. При цьому мішенню маніпулятивного впливу вбачаються, насамперед, патріотичні громадяни.
Зауважимо, що навесні у розпал президентської кампанії на поверхню виплила інформація про підконтрольність ЗІКу тодішньому гаранту Порошенку. Журналіст Олексій Братущак публічно заявив про цензурні обмеження на телеканалі та заангажоване висвітлення подій.
Його слова підтверджуються відверто підлабузницькими “інтерв’ю” на телеканалі таких одіозних персонажів режиму Порошенка як Семочко і Свинарчук.
Тож напрошується логічне запитання: до Медведчука телеканал перейшов від “патріотичного” екс-президента? Їхня довголітня тісна співпраця не є таємницею.
Саме в роки правління Порошенка за повної бездіяльності й сприяння влади українофоб Медведчук розпочав повернення на політичний Олімп.
Кум Путіна встановив контроль над стратегічним нафтопродуктопроводом на Волині та заволодів потужним медіаресурсом (телеканали “112” і “NewsОne”). Тепер до цього переліку можемо додати і ЗІК.
Зрозуміло, що усі свої медійні ресурси Медведчук використовує для інформаційної війни проти України. Поряд з телеканалами кума Путіна в арсеналі п’ятої колони є такі рейтингові ЗМІ як “Інтер” Дмитра Фірташа та “Україна” Рината Ахметова. Це колосальний ресурс для прокремлівської пропаганди.
Відповідальні за національну безпеку державні органи уже давно мали вжити рішучих заходів проти поширення ворожої пропаганди у державі, що веде війну. Натомість, усі ці роки вони демонструють дивовижну “толерантність” до дій п’ятої колони. Саме через бездіяльність державних структур сьогодні Україна опинилася на межі повноцінного реваншу кремлівської агентури.