Українська православна церква Московського патріархату за останні роки відзначилася не в одній скандальній ситуації, до того ж часто займає відверто антиукраїнську позицію. Про найбільш резонансні антиукраїнські дії московської церкви написала журналіст ЛІГА.net Валерія Кондратова, чий матеріал ми пропонуємо вашій увазі.
Останній скандал в Запоріжжі спровокував нову хвилю обурення: частина українців в соцмережах вимагає заборонити діяльність УПЦ МП як службу ворога і філію “русского міра”. Тим більше, що у Верховній Раді і так зареєстровані два законопроекти, які можуть частково вирішити це питання: один пропонує, щоб долю парафії вирішували самі прихожани (тобто могли перейти в УПЦ КП разом із храмом і меблями), а інший вводить додаткові вимоги до церкви з центром впливу в країні-агресорі.
Проте обидва законопроекти в травні минулого року вивели до Верховної Ради декілька тисяч прихожан УПЦ МП на молебень про напоумлення народних депутатів.
Скандальна історія з відмовою священика
Московського патріархату відспівувати дитину в Запоріжжі сталася на початку січня. Малюк загинув 31 грудня, коли 39-річний місцевий житель вирішив звести рахунки з життям і вистрибнув з вікна багатоповерхівки прямо на дитину, що гуляла у дворі з батьком. Під час похоронів священик дізнався, що хлопчика хрестили в Українській православній церкві Київського патріархату, і відмовився через це проводити обряд похоронної відправи. “Батюшка сказав, що дитина нехрещена, а церква – самозвана.
Мати плакала і падала перед ним на коліна, але це не допомогло”, – повідомив батько. Тіло дитини вирішили відвезти в найближчий храм імені Іоанна Кронштадтського, який також перебуває під юрисдикцією Москви. Там перед ними закрили двері і попросили піти. У результаті відспівав малюка священик Київського патріархату, який і хрестив його в церкві Святого Миколая. Він прибув на прохання батьків.
“Дитина, відспівана у Київському патріархаті, залишається нехрещеною, а сама церква Київського патріархату недійсна і незаконна”, – сказав священик Євгеній Молчанов, що відмовився відспівувати загиблу дитину.
На заклик запорізького блогера Юрія Гудименка українці вже тиждень несуть до храмів УПЦ МП дитячі іграшки, щоб усі розуміли, чому вони там лежать.
“Крим ніколи не був українським”
Фактично це продовження інциденту з відмовою відспівувати дитину в Запоріжжі. 8 січня під час спілкування з учасниками акції проти “роботи Лаври на ФСБ Росії” намісник Києво-печерської лаври владика Павло заявив, що приєднання Криму до України в 1954 році було “незаконним”. “Це незаконно було зроблено у свій час, при Сталіні. Ти знаєш історію, що Крим ніколи не був українським”, – сказав представник московського крила церкви, звертаючись до протестувальників. На питання, з ким Україна воює в Донбасі, владика Павло відповів, що не був на війні.
“Невідомо тому, хто і з ким”, – заявив він. При цьому уточнив, що в Україні немає Московського патріархату, а є Російська православна церква. Скандальне відео спілкування з Павлом на своїй сторінці виклав лідер націоналістичної організації С14 Євгеній Карась.
Це не перша заява представників УПЦ МП, зроблена в кращих традиціях “русского міра”. У січні минулого року глава УПЦ МП митрополит Онуфрій заявив, що анексований Росією Крим сам відпав від України, а Донбас “дихає на ладан”.
“Ми ще тримаємо під своєю владою Крим, і під нашою владою перебуває схід України, Донбас. Ці усі території підкоряються нашій церкві. А нас за це ще і шельмують. Я не розумію людей, які говорять, що ми сепаратисти. Якщо ми сепаратисти, то хто ж вони тоді? Якщо вони поділили Україну? Довели до такого стану, що і Крим відпав, і Схід дихає на ладан. А ми усе робимо, щоб зберегти цілісність України”, – сказав він.www.youtube.com
Як саме окуповані Росією українські території підкоряються російській церкві, добре показує приклад Криму. Керівництво кримської єпархії УПЦ МП в Севастополі періодично освячує прапори бойових кораблів Росії, святкує “дні возз’єднання з Росією”, а у кінці грудня 2017 року кримський митрополит Лазар вручив орден Російської православної церкви нелегітимному “главі Криму”, ставленикові Кремля Аксьонову.
В УПЦ МП запевняють, що Сімферопольська (Кримська) єпархія не переходила під пряме управління Російської православної церкви і залишається під юрисдикцією Києва.
“Тільки у одному храмі були закриті двері”
У липні минулого року львівські ЗМІ повідомили, що священик УПЦ МП Степан Хомин закрив двері церкви перед труною із загиблим 27-річним бійцем АТО Володимиром Турчином. “Ми ховали Володю усім містом. Проводжали в останню дорогу священики усіх конфесій Жовкви. І тільки в одному храмі були закриті двері і ворота. Цей служитель, настоятель храму отець Степан Хомин плювати хотів на Україну, на тих, хто гине за неї. Це виходить за рамки елементарних понять моралі і совісті”, – розповів місцевому виданню Форпост Олександр Кицилинський, військовий третьої хвилі мобілізації.
Керівник Львівської єпархієї єпископ Львівський і Галицький Філарет в зверненні до мешканців Жовкви назвав скандал прикрою помилкою, яка сталася не навмисно. “Будуть вжиті усі необхідні заходи, щоб залагодити конфлікт і відновити спокій і міжконфесійний мир в місті”, – йшлося у зверненні єпископа Філарета.
Це не перша історія, пов’язана з відмовою УПЦ МП відспівувати бійців АТО. Телеканал ZIK описував інцидент, що стався з добровольцем Айдару на початку війни, – військовий намагався добитися, щоб його загиблих побратимів відспівали у Свято-Успенській Святогірській лаврі, що належить до Московського патріархату, але служителі церкви відмовили, оскільки загиблі були греко-католиками – вони “єретики, і взагалі не в церкві”.
Не встав, щоб “припинити війну”
У травні 2015 року представники УПЦ МП не піднялися під час урочистого засідання парламенту, коли президент Петро Порошенко зачитував імена бійців АТО – Героїв України. Порошенко повідомив, що звання Героя отримав 21 військовослужбовець, у тому числі 10 – посмертно. Встали навіть іноземці. Предстоятель церкви Онуфрій залишився на місці.
На наступний після інциденту день в УПЦ МП пояснили, що Онуфрій не встав, щоб підкреслити необхідність негайного припинення вогню. “Він не раз висловлював повагу до усіх героїв, які захищають українські кордони. Проте не може бути виправдання підживленню вогню війни, який майже щодня забирає життя не лише військових, але і беззахисних цивільних осіб України, у тому числі дітей. Вони гинуть по обидва боки лінії фронту. Їх смерті ніхто не рахує”, – відзначили у прес-службі.
“Два роки тому ви усі ходили в георгіївських стрічках”
У липні 2016 року прихожани Української православної церкви Московського патріархату провели у Харкові “хресну ходу за мир”. Серед учасників ходи були помічені люди зі значками з портретом російського імператора Миколи II, який проводив жорстокі репресії проти українського національно-демократичного руху на початку XX століття, і з так званими георгіївськими стрічками – символом окупації України.
Акція в Харкові була частиною масштабного хресного ходу УПЦ МП, який під гаслами миру і молитви стартував зі Свято-Успенської Святогірської Лаври на Київ. Демонстративну ходу з Донбасу зрозуміли не усі. “І у Криму, і в Донецьку, і в Луганську структури Московського патріархату всіляко сприяли тому, що потім назвали російською весною”, – говорив LIGA.net архієпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря).
За місяць до цього, 9 травня 2016 року, в Мелітополі священик УПЦ МП Андрій Пирогов прийшов на мітинг до дня Перемоги з георгіївською стрічкою на рясі. “Ще два роки тому ви усі ходили в георгіївських стрічках”, – заявив він. Активісти зірвали з нього окупаційну символіку. У Московському патріархаті стверджують, що усунули священика.
www.youtube.com
Влітку 2017 року у приміщенні молодіжного центру УПЦ МП в Хмельницькому були виявлені компакт-диски із зображенням георгіївської стрічки на обкладинці. На той момент публічна демонстрація подібної символіки була заборонена вже офіційно: порушникам – штраф або 15 діб. Георгіївські стрічки на музичних дисках з радянськими фронтовими піснями виявив депутат Хмельницької облради Віктор Бурлик.
“Мене особисто не дивує присутність “сепарської” символіки в закладах Московського патріархату, оскільки це відкритий антиукраїнський елемент, спрямований на те, щоб сіяти розбрат в суспільстві”, – прокоментував знахідку Бурлик.
Священик на танку і бойовики в рясах
У 2016 році священик УПЦ МП з окупованого міста Ровеньки Луганської області, протоієрей Олександр Авдюгін виклав у Facebook свою фотографію на підбитому танку. Він стверджував, що це український танк (хоча у користувачів соцмереж виникли в цьому сумніви у зв’язку з написом на корпусі), а саме фото зроблене навесні 2015 року під Хрящуватим. “Будь ласка, не потрібно до нас більше їздити. Воно вам потрібно, га? Нехай це буде остання фотографія на вашому, не жданому ніким і нам абсолютно не потрібному танку”, – написав священик під знімком, додавши в коментарях, що це танк “карателів” ВСУ.
news.liga.net
news.liga.net
Пізніше священнослужитель видалив запис з відкритого доступу. Але продовжує публікувати фотографії відпочинку в Криму і “місті російської слави – Севастополі”, ікони в георгіївських стрічках, і радіє закриттю в Москві української бібліотеки як нацистської. А в інтерв’ю виданням “русского міра” не приховує, що благословляв бойовиків на війну, тому що “не ми прийшли до когось зі зброєю, танками і Градами, нам в цій громадянській війні простіше”.
Чи виходив конкретно Авдюгін за рамки побутової кремлівської пропаганди і чи брав в руки зброю – невідомо, але випадки прямої участі священиків УПЦ МП у війні на стороні окупантів відомі. Один з перших загиблих ватажків бойовиків з позивним Ромашка був позаштатним паламарем Києво-Печерської лаври, керував групою терористів, які напали на Альфу СБУ під Слов’янськом в перші місяці війни.
У тому ж 2014 року суд заарештував активіста так званого Донського козацтва, настоятеля храму Української православної церкви Московського патріархату в Луганській області Володимира Марецького за підозрою в тероризмі. Його затримали серед 13 терористів зі зброєю, що належить захопленій раніше росіянами військовій частині в Криму.
У серпні 2016 року прокуратура Києва почала спеціальне попереднє розслідування щодо колишнього протоієрея донецького Свято-Іверського жіночого монастиря УПЦ МП, який, за даними слідства, коригував артилерійський вогонь бойовиків ДНР. У січні 2015 року священнослужитель, перебуваючи у Макіївці Донецької області, отримав від невстановленої особи координати місцезнаходження підрозділів ВСУ біля села Миколаївка, і потім передав їх терористам ДНР.
Того ж дня артилерійський підрозділ військової частини ВСУ, який базувався в районі Миколаївки, був тричі обстріляний терористами, кажуть в прокуратурі.
З серпня 2017 року священиків Української православної церкви Московського патріархату заборонено залучати до капеланської служби в Національній гвардії України.
Темник для прихожан: “Війна – це не наш вибір”
У серпні минулого року УПЦ МП випустила офіційне видання, в якому практично заперечується той факт, що Росія є країною-агресором, а АТО в Донбасі називається громадянською і братовбивчою війною. Скани сторінок церковної агітки опублікував мер Івано-Франківська Руслан Марцинків. “Війна – це не наш вибір. Ніхто з нас… не думав, що нам доведеться зіткнутися з розділенням. Воно штучне… Я не відчуваю різниці, коли служу літургію в Горлівці або Слов’янську, Краматорську, Константинівці, Бахмуті або у будь-якому іншому місті ДНР чи України”, – цитує церква інтерв’ю з митрополитом Горлівським і Слов’янським Митрофаном (Нікітіним).
У лютому 2015 року патріарх Кіріл (Гундяєв) – глава Російської православної церкви, філією якої фактично є УПЦ МП, закликав священиків утриматися від політичних суджень з приводу “військового конфлікту в Україні”, але не стримався і відзначив “тяжке становище” своїх підлеглих, у тому числі “заочні смертні вироки, щонайменше, десяти клірикам Української православної церкви”. Хоча роком раніше він давав особисту оцінку війні на Донбасі, демонстративно назвавши її війною за віру. А тепер не менш демонстративно “молиться за Україну” перед Різдвом.
Валерія Кондратова ЛІГА.net
Фото: УНИАН