Єврокурс України – це ніби намагання 70-річного пана почати займатися спортом. Тобто, запізно. Ми намагаємося зараз втрапити в союз, котрий вже розвалюється та з якого виходить друга найпотужніша економіка, яка наповнювала його податками й економічною привабливістю.
Якщо на місце Великобританії потрапить Україна, то ЄС можна буде ставити на один щабель з СНД та іншими “супер” об’єднаннями.
Насправді, варто розуміти, що Україна навіть через 10 років не потрапить до Європейського Союзу, а хто за цей час вийде вслід за Великобританією, питання.
З іншого боку, пропоную будувати те про, що вже відкрито говорять в Польщі, Литві та Румунії – створення східного об’єднання європейських держав у яких є один спільний біль та проблема – Російська Федерація.
Безпековий блок, котрий має й економічні переваги і у якому б Україна грала провідну роль, як найбільша країна та країна відкрита до інвестицій – Інтермаріум. Сьогодні його не має на політичній карті світу, а завтра не буде ЄС. Треба вірити у власні сили.