Питання реінтеграції тимчасово окупованих Росією територій потребує розробки комплексної стратегії, яка передбачатиме соціально-економічну блокаду ОРДЛО, зміцнення армії та ухвалення закону про протидію колабораціонізму. Про це йшлося під час круглого столу «Крим і Донбас: шляхи повернення», що відбувся у Києві за участі представників Національного Корпусу, військових, дипломатів та експертів з безпекових питань.
Лідер Національного Корпусу, перший командир полку «Азов» Андрій Білецький сказав про те, що існує чотири основні сценарії повернення окупованих територій. Перший варіант, за словами політика, передбачає реінтеграцію за придністровським зразком, другий – тиск міжнародної спільноти й застосування санкцій, відповідно до третього шляху – сценарію “вітрин”, відбувається будівництво зразкового життя на сусідніх з окупованими територіях.
Андрій Білецький
Втім, на думку Білецького, реалістичним є четвертий сценарій, що передбачає повну соціально-економічну блокаду окупованих територій та потребує здійснення кількох важливих кроків. Перший з них – досягнення Україною енергетичної незалежності.
За словами лідера Нацкорпусу інший необхідний крок передбачає акумулювання ресурсів, які Україна витрачає на утримання окупованих територій, для реалізації «українського прориву».
«На виплату пенсій в ОРДЛО Україна витрачає від 19 до 27 млрд грн. Водночас сам Пенсійний фонд за останній рік має 13 млрд грн дефіциту. Тобто він міг би бути профіцитним на 14 млрд грн. І ці гроші могли бути витрачені на «український прорив». Зараз ми їх витрачаємо на посилення обороноздатності «армій» так званих «ЛДНР», – наголосив Білецький.
Директор Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар сказав про те, що стратегія деокупації може бути успішною, якщо буде двокомпонентною, спрямованою, з одного боку, на посилення України в економічному, військовому, енергетичному й політичному плані, а з другого боку, має бути активна політика з послаблення ворога.
«За грамотного підходу Україна може впливати на посилення на міжнародному рівні санкційного режиму щодо РФ, який на сьогодні є некомфортним для Росії, але не зупиняє російську агресію», – зазначив фахівець.
Михайло Гончар
Ексзаступник голови РНБО Сергій Кривонос під час свого виступу заявив про необхідність проведення реформи в українській армії, якщо Україна планує звільняти окуповані території.
«У нас на території України єдине підприємство, яке більше 100 років виробляло снаряди, а тепер стоїть – це завод ім. Артема. І на ведення бойових дій більш, ніж на тиждень при активному наступі, можливо, і не буде достатньо снарядів», – зауважив він.
Сергій Кривонос
Про потребу підготовки армії до наступу сказав і ексначальник Штабу ОЗСП НГУ «Азов» Владислав Соболевський, додавши, що повернути окуповані території можна лише військовим шляхом. Він також наголосив на необхідності відновлення Будапештського формату переговорів, адже «Мінський та Нормандський не є результативними».
Владислав Соболевський
У свою чергу керівник Центрального Штабу Нацкорпусу Максим Жорін висловив думку про важливість ухвалення закону про протидію колабораціонізму.
«Після того, як ми звільнимо окуповані території та отримаємо над ними контроль – надзвичайно важливим стане саме притягнення до відповідальності тих людей, які там працювали на Російську Федерацію. Бо для нормального старту життя на цих територіях важливо відновити справедливість», – сказав Жорін.
Максим Жорін
Він додав, що після звільнення окупованих територій Україна має запровадити особливу паспортну політику. Відповідно до неї протягом півроку населення матиме змогу добровільно здати зброю та паспорти країни-агресора, а ті, що цього не зроблять – втратять громадянство України.
«Тут ми можемо втілити досвід балтійських країн зі створенням інституції негромадян. Саме завдяки цьому вони змогли усунути від виборчого процесу нелояльну до країни частину населення, ностальгуючу за СРСР», – пояснив представник Нацкорпусу.
Нагадаємо, що організатором круглого столу «Крим і Донбас: шляхи повернення» є Інститут національного розвитку.
