Найактуальніші події у світі від експерта Національного Корпусу з питань міжнародних відносин Романа Пономаренка.
Перемовини Росія – НАТО
11 січня у Женеві відбулися переговори Росія – НАТО з приводу вимог російської сторони щодо «гарантій безпеки». Очікувано нічим видатним ці перемовини не завершились. Зокрема, РФ отримала відмову щодо компромісного розширення Альянсу на Схід. Генсек НАТО Столтенберг заявив, що розбіжності щодо України та євробезпеки між Росією й НАТО залишились. Водночас він підкреслив, що гарантії колективної оборони НАТО не поширюються на Україну.
Втім обидві сторони відновили роботу своїх місій у Москві та Брюсселі, а також домовились продовжити перемовини найближчим часом. Окрім українського питання і розширення НАТО, представники перемовин дискутуватимуть на тему транспарентності навчань, рівня кібербезпеки, контролю над озброєннями та взаємних обмежень щодо ракетних озброєнь в Європі. Як зазначив Столтенберг, «ризик збройного конфлікту в Європі існує, а тому діалог є важливим».
З російського боку підсумки переговорів найкраще підбив заступник міністра закордонних справ Грушко: «…Ми твердо переконані, що спроби збудувати безпеку проти Росії без участі Росії – приречені на провал».
Росія розмірковує над відкриттям військових баз за межами Європи
13 січня заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков дав інтерв’ю телеканалу RTVI, в якому відповів на запитання про ймовірне розгортання російської військової інфраструктури в країнах за межами Європи, наприклад на Кубі або у Венесуелі. «Я не хочу нічого підтверджувати, та виключати цього також не буду», – зазначив він. З цього приводу США та НАТО одразу висловили протест, втім доволі в’яло. Схоже, не надто повіривши в таку можливість.
Сенат США заблокував санкції проти «Північного потоку-2»
13 січня Сенат США відхилив законопроєкт сенатора-республіканця Теда Круза щодо введення санкцій проти російського газопроводу «Північний потік-2». Проти нього виступили демократи, оскільки, за словами одного з їхніх сенаторів, це «ризикує порушити єдність Вашингтону та Європи через російську агресію проти України» та «вб’є клин» між США та їхніми союзниками, зокрема, Німеччиною.
З цього приводу Круз заявив, що «тільки миттєве введення санкцій може змінити розрахунки Путіна, зупинити вторгнення в Україну та зняти екзистенціальну загрозу, якою є «Північний потік-2». Проте, за його словами, голосування засвідчило, що більшість в Сенаті підтримує швидке будівництво газопроводу.
Задля об’єктивності слід зазначити, що демократи мають власний, альтернативний законопроєкт антиросійських санкцій. Його автором є сенатор Роберт Менендес, і нібито саме він накладає масштабні санкції на найвищих російських урядових та військових чиновників, банківські установи, а також на «Північний потік-2». Проте, по-перше, дата голосування цього проєкту ще не призначена, а, по-друге, він набере чинності лише в разі російської агресії. Водночас проєкт сенатора Круза передбачав запровадження санкцій протягом 15 днів з моменту ухвалення самого закону.
Азербайджан орендує в Україні землю
14 січня Київ з офіційним візитом відвідав президент Азербайджану Ільхам Алієв. У підсумку візиту президенти Алієв та Зеленський оголосили про «стратегічне зближення між країнами». Однією зі складових цього зближення стане ймовірна оренда Азербайджаном сільськогосподарських угідь в Україні. Як повідомляється у ЗМІ, Алієв зазначив, що «для забезпечення продовольчої безпеки країни планується орендувати в інших країнах землі, переважно для посіву пшениці та доставлення виробленої продукції до країни».
Якщо ж проєкт реалізують, істотно посилиться вплив на Україну не лише Азербайджану, але і Туреччини, адже політика цих двох країн тісно пов’язана.
Швеція реагує на можливу агресію Росії
14 січня Швеція скерувала додатковий військовий контингент на острів Готланд у Балтійському морі. Наразі вулиці Вісбю, найбільшого міста на Готланді, патрулюють 10 одиниць бронетехніки та кілька десятків військових. За офіційною позицією шведської влади, такі заходи безпеки вжиті «на тлі загострення відносин Росії з Україною та зростання активності російських військових кораблів у Балтійському морі».
Міністр оборони Швеції Петер Хультквіст в інтерв’ю на шведському радіо пояснив: «Готланд – це дуже важлива ціль. Той, хто контролює Готланд, має великий вплив на Балтійське море. Якщо на Готланді розмістити якусь іншу зброю, це зачепить Швецію, Фінляндію та всю Балтію. Отже, Готланд та інші острови в Балтійському морі відіграють важливу роль».
Також ввечері 14 січня відразу над двома шведськими АЕС «Форсмарк» та «Оскарсхамн» пролетіли безпілотні літальні апарати невідомого походження. Офіційний представник правоохоронних органів країни кваліфікував інцидент дуже серйозним.
Росія перекидає війська зі Сходу на Захід
Декілька останніх днів на супутникових мапах спостерігається перекидання військ РФ з Сибіру та Далекого Сходу в західному напрямку. Ймовірно, такі маневри вжиті як ще один засіб тиску на НАТО в умовах продовження переговорів з Альянсом. Увагу в цій ситуації варто звернути на два моменти: по-перше, РФ оголила свої східні кордони, отже де-факто відбувається їх демілітаризація; по-друге, факт перекидання військ свідчить й про те, що сили та засоби російських військових контингентів на Заході є недостатніми.
Данія виділить 22 мільйони євро на українську оборону
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Данія готова виділити додаткові 22 мільйони євро «на посилення сектору безпеки України». Сам Кулеба з цього приводу зазначив: «Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби».
Перманентний конфлікт на півночі Ємену
Єменські хусити, які захопили владу на півночі країни, атакували Об’єднані Арабські Емірати. За інформацією у ЗМІ, вони запустили 20 безпілотників-камікадзе з вибухівкою та 10 балістичних ракет, що вдарили по ділянці біля міжнародного аеропорту Абу-Дабі. Об’єктом атаки стала інфраструктура «Національної нафтової компанії Абу-Дабі». Внаслідок штурму було пошкоджено 3 нафтові танкери, а в самому аеропорту сталася невелика пожежа. Також від вогню хуситів загинуло троє людей (1 пакистанець і 2 індуси), та ще шість отримали поранення.
Збройний конфлікт у Ємені триває з березня 2014 року. Арабська коаліція на чолі з Саудівською Аравією підтримує війська єменського президента Абда Раббо Мансура Хаді у їхньому протистоянні з повстанцями-хуситами, які контролюють північну частину країни. На Заході переконані, що хуситів підтримує Іран. Попередня атака хуситів проти країн арабської коаліції відбулася восени 2021 року, коли бойовики запустили декілька балістичних ракет по Саудівській Аравії.
Британські літаки з військовою допомогою Україні облітають Німеччину
Протягом 17-18 січня в Київ прибули три військово-транспортні літаки «Боїнг С17 Глоубмайстер ІІІ» зі складу Королівських ВПС Великої Британії. За повідомленнями медіа, літаками доставили в Україну ракетні комплекси NLAW, що перебувають на озброєнні британської армії (а також шведської та фінської).
Цікавим фактом стало те, що в польоті ці літаки оминули територію Німеччини, що викликало певні підозри. Ймовірно, остання закрила свій повітряний простір для літаків, що доставляють військові вантажі в Україну. Водночас німецьке міністерство оборони повідомило, що не закривало свій повітряний простір перед британцями. Проте саме Німеччина відома найбільш негативним ставленням до постачання сучасних озброєнь в Україну, оскільки це «може спровокувати Росію». Зокрема, 17 січня канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що його уряд продовжуватиме політику, «яку мудро започаткувала попередня влада». Тобто «уникати ескалації» і блокувати постачання оборонних озброєнь Україні.