placeholder+image

Вступна кампанія-2017: виклик українській громаді

Система освіти в Україні потребує кардинальних реформ, не лише формальної зміни назв та введення додаткових вступних випробувань, але реформування самої сутності навчання. Українська освіта продовжує тягнути за собою радянські атавізми у викладанні та «кадри» які не мають компетентності працювати в нових освітніх умовах, при цьому освіта позбавлена провідних фахівців у сучасних галузях науки які виїжджають за кордон шукати кращої долі (і знаходять її).

Як наслідок, провальні результати ЗНО-2017 та низька якість вступної кампанії-2017. На цьому фоні смішним виглядає загальноукраїнський іспит для бажаючих вступити до магістратури за спеціальністю «Право», який відбувся 3 серпня. Очевидно, про якість юридичної освіти тут не йдеться. Оскільки існують інші варіанти отримання диплому з «Права» кваліфікаційного рівня «магістр». Ті, хто вже мають ступінь бакалавра з цієї спеціальності, мають певні шанси здати всеукраїнський фаховий іспит. Але ті, хто бажає здобути другу вищу юридичну освіту, не мають практично ніяких шансів здати цей іспит, тому використовують альтернативні варіанти вступу. До цього також спонукають вимоги закону про децентралізацію: держслужбовці ОТГ повинні мати вищу освіту, передусім юридичну.

Щодо шкільного ЗНО-2017, то його показники є майже вдвічі нижчими, ніж у 2016 році. Хто винен в таких результатах: учні, їхні батьки або ж навчальний заклад? Відповідь проста: усі разом. В першу чергу, вчителі, які не докладають достатніх зусиль для підготовки учнів саме до ЗНО. В другу чергу, батьки, які в силу своєї постійної зайнятості на ниві здобування куска хліба, не мають ні сил ні бажання правильно готувати своїх дітей до вищої освіти та в цілому до життя. І в останню чергу винні самі учні, які в своїй більшості не мають теоретичних та практичних життєвих орієнтирів. Не знають куди і навіщо рухатись. Виховані в ліберальній системі, діти не мають власної ідентифікації та не готові до реального життя.

Найкращі результати показали випускники міських шкіл, зокрема, Київ і Львів. А от щодо школярів із сіл, Міносвіти України досі тримає для них пільги: для абітурієнтів з села встановлено коефіцієнт 1,02. Він є незначним, але показовим: рівень освіти в сільській школі дуже низький! При чому щороку в Україні випускається велика кількість педагогів (і «педагогів»), які не знаходять себе в українській освіті.

Кожному абітурієнтові дуже важливо визначити свій майбутній шлях, проте, на жаль, більшість вступників дезорієнтовані в цьому плані. Якщо проаналізувати спеціальності, на які подаються більше заявок, то на перших місцях залишаються: юриспруденція, економіка, філологія. Хоча ринок праці вже давно перенасичений цими професіями. Меншу увагу абітурієнти звертають на ті спеціальності, які займають провідні місця у світі і пов’язані з математикою, фізикою, біологією та хімією: IT-фахівець (створення і підтримка якісних Інтернет-сайтів і додатків), IT-генетик (на стику комп’ютерних технологій та біології, програмування геному для лікування спадкових хвороб), агроспеціаліст (фахівці з продажу сільськогосподарської продукції та техніки, з деревообробки, агрономії і ветеринарії), урбаніст-еколог (створення і підтримка нормального стану навколишнього середовища у великих містах), інженер-проектувальник, архітектор, дизайнер, туризм та сфера обслуговування тощо.

Державна політика в системі освіти має звернути на це увагу та сформувати сприятливі умови навчання та життя фахівців зі спеціальностей, які є провідними та стратегічно важливими для розвитку України. Державне освітнє замовлення повинно виходити з принципу україноцентризму, а не тимчасової кон’юнктури ринку праці. Державі потрібні кадри, що забезпечують стрибок країни в Четверту індустріальну революцію (з Програми Національного корпусу).

Буде нормальна державна освітня політика, орієнтоване державне замовлення – будуть фахівці. Це безсумнівно. Українці повинні обирати фах свідомо, для чого держава повинна створити спеціальний фонд для надання доступних освітніх кредитів. Кожен громадянин, таким чином, отримує економічний стимул стати справжнім фахівцем в обраному напрямку (з Програми Національного корпусу).

У системі освіти не повинно бути жодних спекуляцій та жодної корупції, бо від неї залежить майбутнє Української Держави!

Ірина Боднар-Коваленко



placeholder+image

Мітинг-реквієм загиблих українців від підриву ДніпроГЕСу НКВД

18 серпня 1941 року, під час відступу Червоної Армії із Запоріжжя був підірваний головний стратегічний об'єкт України -...

placeholder+image

Всеукраїнський тур Національного Корпусу набирає обертів

16 серпня актив Національного Корпусу відвідав чергові населені пункти України. Під час візиту жителі активно...

placeholder+image

Національний Корпус у боротьбі з рейдерами

В Богодухівському районі Харкова у фермерів відбирають землі незаконним шляхом. Спроби селян захистити себе з...

Мітинг-реквієм загиблих українців від підриву ДніпроГЕСу НКВД

Всеукраїнський тур Національного Корпусу набирає обертів

Національний Корпус у боротьбі з рейдерами

У Києві пройшло урочисте відкриття останньої зміни літнього таборування у таборі «Азовець»

Свято річниці Азовського Руху у Харкові

«ДТЕК» або Аксьонов: хто керує містом Добропілля?

Національний Корпус продовжує підкорювати нові міста

«Міцна родина». Дніпро

Підсумки акції Національного Корпусу проти мера Добропілля Аксьонова

Дороги в Україні як «лакмусовий папірець» дієвості влади

Українці припиняють тримати депозити у російських банках

Андрій Білецький відвідав новий полігон АЗОВу

Розпочався другий заїзд національно-патріотичного табору «Cічовик»

Тур Національного Корпусу 2017: подолано понад половину запланованих поїздок

Стартував третій заїзд дитячого табору «Карпатія»

Вихованці табору «Джура» підкорили Карпати!

Добропілля проти мера сепаратиста

Національний Корпус продовжує підкорювати нові міста