placeholder+image

Угорська пастка: капітуляційний курс дипломатії Порошенка-Клімкіна

Єдиним позитивним моментом, який можна виділити в заяві міністра закордонних справ Павла Клімкіна стосовно попередніх результатів його зустрічі зі своїм колегою - міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто (22 червня, м. Берегово), є те, що “...Будапешт облишив намір блокувати участь України в саміті НАТО 11-12 липня в Брюсселі», а “...угорські партнери нарешті усвідомили, що закон про освіту в Україні змінюватися не буде. Натомість тепер сторони спрямували зусилля на пошук компромісів щодо того, як він буде виконуватися”.

Втім, як свідчать останні тенденції в діяльності української дипломатії, сподіватися на це не варто. Міністерство закордонних справ України і надалі дотримується політики пристосування чи поступок, а не займає принципової державницької позиції у вирішенні доленосних для нашої держави питань. Зокрема, в ситуації, коли Угорщина вирішила заблокувати участь нашої держави в саміті НАТО в Брюсселі до тих пір, поки в українське освітнє законодавство не будуть внесені вигідні виключно для Будапешта зміни, МЗС України не вжило адекватних заходів. Чому не були проведені переговори як з керівництвом Альянсу, так і з країнами-членами щодо переконання їх в тому, що Угорщина своїми діями підриває єдність організації, а також сприяє перетворенню її в засіб досягнення власних інтересів у відносинах з іншими державами? Чому стосовно нашої держави на міжнародній арені все ще діє принцип безправності?

Як приклад, все, що робить Україна для захисту своїх національних інтересів (мови, релігії тощо), вважається порушенням міжнародних норм та загрозою для інших держав, а сприяння ними створенню сепаратистських анклавів, як це зокрема провадить Угорщина, на території інших країн, вважається т.зв. відновленням історичної справедливості і об'єднанням нації. Це все можна оцінити як безхребетність і беззубість, що притаманні українській дипломатії.

За таких обставин, а також враховуючи амбіції Петра Порошенка на наступний термін президентства, заявлений Клімкіним т.зв. пошук компромісів з угорською стороною довкола українського закону про освіту має всі шанси повторити долю “славнозвісних” домовленостей між Юлією Тимошенко та Владіміром Путіним (31 грудня 2008 року). Нагадаємо, наслідком досягнутого під час цих перемовин т.зв “компромісу” стало підписання 19 січня 2009 року між керівниками “Нафтогазу” і “Газпрому” кабальної для нашої держави газової угоди. Про схожість ситуацій свідчить і те, що українцям як і в 2009 році чітко не повідомляється про що домовились учасники переговорів. Єдине що різнить ситуації, це те, що Клімкін не називає переговори перемогою України, як це зробив у свій час керівник НАК “Нафтогаз України” Олег Дубина, а стверджує, що це “...не українська, не угорська – це спільна українсько-угорська перемога і важливий крок назустріч один одному”.

Ні для кого не секрет, що мовне питання завжди приносило позитивні результати тим кандидатам, які правильно його використовували. Зокрема, сприяння урядом Януковича у 2006 році вирішенню мовної проблематики в Україні, забезпечило йому цілковиту підтримку угорської громади на виборах президента у 2010 році. Відповідне питання також сприяло перемозі Віктора Орбана на останніх президентських виборах в Угорщині.

Ось і зараз, коли в Україні неофіційно розпочались президентські перегони, боротьба за електорат має дуже важливе значення для кожного кандидата, який претендує на пост глави держави. Саме зроблений Петром Порошенком крок на зустріч Будапешту щодо надання угорській мові в Україні статусу офіційної, забезпечить йому електоральну підтримку зі сторони угорської меншини на виборах 2019 року, а також поверне нашу державу у вирій конфліктів і протиріч подібно до тих, що відбувались у 2014 році.
Відповідний досвід вирішення мовного питання у чинного глави держави вже є. Його він освоїв за часів президентства Віктора Ющенка на посаді Секретаря РНБО України. Зокрема, Порошенко, перебуваючи на цій посаді, виступав за зупинення процесу закриття російських шкіл, відновлення груп у вищих навчальних закладах з російською мовою навчання, створення телевізійного каналу і радіостанцій для російськомовних громадян України. Саме Петро Порошенко став ініціатором проекту указу “Про захист прав громадян на використання російської мови та мов інших національностей в Україні”. Згідно з цим документом передбачалося затвердити перелік населених пунктів на території яких у роботі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування поряд з державною застосовується російська або мови інших національностей України. Крім того, Кабінету Міністрів України й іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади доручалося внести до професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців положення про обов’язкове володіння, крім державної, російською мовою або мовами інших національностей.

Можна сказати, що в той час була інша ситуація. Може ситуація була й інша, але люди залишилися ті самі. Жадоба до влади не виправляє, а лише перетворює людину на такого собі хамелеона, який намагатиметься пристосуватися до будь-яких умов, обіцятиме все що завгодно задля збереження влади.
Зараз кожен українець повинен задуматися на тим, що робити далі. Насамперед, в плані зміцнення позицій України та формування її позитивного іміджу на міжнародній арені. Можливо, прийшов час і для тотальної реформи Міністерства закордонних справ України, як органу, від якого залежить реалізація зовнішньої політики нашої держави та сприйняття України за кордоном.
І якщо така країна як Угорщина не боїться відстоювати свою позицію перед ЄС та НАТО, тоді чому Україна повинна боятися захищати свої інтереси на міжнародній арені? Нашій державі якомога швидше потрібно змінити свою зовнішню політику пристосування на політику впевненої у своїй перемозі країни.

placeholder+image

#ПаспортДобровольцю. Як ми зробили перший крок до перемоги

Вчора під час масштабної акції на підтримку іноземних добровольців разом з побратимами-націоналістами нам вдалось...

placeholder+image

Андрій Білецький: Сьогодні Україна більше схожа на УРСР-2, ніж на самостійну державу

До вашої уваги інтерв'ю лідера Національного Корпусу Андрія Білецького виданню Вголос, яке відбулось під час його...

placeholder+image

Акція під Верховною Радою від Нацкорпусу: Підсумки

Друзі, сьогодні ми разом зробили добру і важливу справу, публічно піднявши питання про необхідність надати іноземним...

#ПаспортДобровольцю. Як ми зробили перший крок до перемоги

Андрій Білецький: Сьогодні Україна більше схожа на УРСР-2, ніж на самостійну державу

Акція під Верховною Радою від Нацкорпусу: Підсумки

Лідер Нацкорпусу Андрій Білецький в прямому ефірі телеканалу "ZIK"

Перший крок до перемоги націоналістів у боротьбі за іноземних добровольців!

Терпець урвався! Націоналісти приковують себе наручниками біля АП

Андрій Білецький: Для мене ці 450 добровольців — більші українці, ніж 450, які сидять в Раді

Порошенко забув про свою обіцянку

Акція під ВР: захистимо права іноземних добровольців

Відбулись перші сутички під Радою!

Олег Петренко: Крім доброї волі керівництва парламенту для ухвалення закону №3433 нічого не потрібно

Зоозахисний проект від НК: Ніна та її чотирилапі улюбленці

Сила, що змінює країну: позитивні наслідки акції під ГПУ

Акція 20 вересня на захист ветеранів-іноземців: вимоги Нацкорпусу

ГО «Стоп корупції» або фейкові антикорупціонери на службі чинної влади

Відбувся 7 випуск школи лідерів ім. Аксьона і Хоми. Речник Національного Корпусу Едуард Юрченко ділиться своїми враженнями про школу

У Запоріжжі створили оперативний штаб по збереженню скверу Яланського

УВАГА! Оголошуємо збір допомоги для дитячого будинку