placeholder+image

Тримор'я: коротка історія успіху

Чи існує зв'язок між стратегічною підтримкою Дональдом Трампом енергетичних та інфраструктурних проектів Тримор'я та обіцянкою голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера завадити американським санкціям проти російсько-німецького проекту Північного Потоку-2? Отже, шляхи та геополітичні інтереси Штатів та Євросоюзу розходяться все більше.

Погрози Юнкера були настільки ж прогнозовані, наскільки передбачувана протидія Трампа вимогам Макрона накласти санкції на Польщу за відмову від «біженських квот». У своїй промові-панегірику полякам, що відроджують культуру Заходу, 6 липня на саміті Тримор'я у Варшаві він вперше надав євроатлантизму зміст, привабливий для європейських консерваторів.

Як би там не було, в обох випадках маємо дипломатичне фіаско президента України, що досі будував зовнішньополітичний курс, точніше, власний імідж на ілюзіях проукраїнської політики ЄС та проросійської – Трампа.

Згадаймо, з чого починався прихід до влади «опозиціонерів», коли спротив режиму Януковича звів їх з одного боку барикад із націоналістами. Підкріплена криками «ватних» медіа про спонсорованих Заходом патріотів, у захоплених адмінбудівлях часто лунала переконаність у тому, що ліберальна «опозиція» допомагає революції Майдану здобути міжнародне визнання. У перші роки президентства Порошенка провладні ЗМІ всіляко намагалися звести на маргінес націоналістичних конкурентів як «радикалів», які «відчужують» Україну від Заходу й «створюють картинку для Путіна».

Сьогодні ж, після візиту Трампа в Польщу перед самітом G20, як ніколи очевидно, що націоналізм знову є перспективним ідеологічним трендом, що від Заходу відчужують нас власний президент та уряд і що Євросоюз не тільки не приховує прагнення повноцінної економічної співпраці із Росією, а й ставить палиці в колеса проектам енергетичної самодостатності Центрально-Східної Європи.

Так, визнавши інфраструктуру ключовим чинником, що збільшує конкурентоздатність регіону, президент Польщі Анджей Дуда оголосив про підготовку понад 150 інфраструктурних проектів на основі розвідок, замовлених хорватським лідером Коліндою Грабар-Кітарович. 20 червня Угорщина й Хорватія підписали меморандум про розбудову спільного газового коридору, точніше, носіїв зворотного потоку в напрямку Угорщини. Хоча Угорщина ще не відмовилася від Південного Потоку, здатного постачати російський газ крізь Чорне море в обхід України, угорська сторона зізналася, що саме брак інфраструктури для реверсу газу з Хорватії й Румунії змусив її замислитися про енергетичне співробітництво з Росією.

Запланований угорсько-хорватський проект стане частиною Північно-Південного газового коридору, що сполучить термінал зрідженого газу в польському Свиноусті з майбутнім терміналом на хорватському острові Крк – задум, який служить амбіціям енергетичної автаркії Тримор’я, задекларованим на форумі в Дубровнику минулого літа. У свою чергу, він потенційно допоможе диверсифікувати енергоносії Литві, Україні, Білорусі, Чехії, Словаччині.

Хоча прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виразив готовність долучитися до проекту адріатичного газового коридору, а президент Білорусі Олександр Лукашенко в ході недавнього візиту підтвердив плани щодо спільного використання транзитного потенціалу України на ділянці «Мозир-Броди» для постачання іранської й азербайджанської нафти, Україна зостається на узбіччі актуальних геополітичних трендів. Розбудову нафтопроводу «Одеса-Броди», як і геополітичні вигоди Міжмор’я у цілому обстоює лише Національний Корпус та його партнери, що зможуть зрушити альтернативну європейську інтеграцію з мертвої точки тільки здобувши владу в Україні.

Прикметно, що у Польщі, де загострилося протистояння ліберального й націоналістичного табору після ініційованої «Правом і Справедливістю» судової реформи, успіх Тримор’я внаслідок візиту Трампа також «оцінюють неоднозначно». Місцеве євролобі наполягає на небезпечності цього проекту як такого, що за підтримки Штатів набуває все виразніших рис політико-економічного суперника ЄС. Враховуючи те, що Анджей Дуда давно і безуспішно пропонував чинному президенту України зробити політичний вибір на користь співпраці з її природними союзниками, зрозуміло, що українські можновладці не зацікавлені у геополітичних трансформаціях, які порушать сталі та зручні для них фінансові потоки і залежності, в тому числі – або насамперед – і від північного сусіда. Це те, що їх об’єднує з Євросоюзом.

Утім, за спогадами польських аналітиків (див. http://www.rp.pl/Publicystyka/307269924-Kobosko-Trojm.. ), Ініціатива Трьох Морів розпочиналася доволі скромно. Суто теоретична фаза макрорегіональної взаємодії отримала практичний вимір лише під поштовхом російської агресії, яка не обіцяє скорої та конструктивної розв’язки. Потім, 2015 року, її становлення продовжилося у форматі Адріатично-Балто-Чорноморської Групи. Перша зустріч Групи у складі лідерів 12 країн-членів ЄС пройшла на полях саміту ООН у Нью-Йорку, друга – в хорватському Дубровнику, де й здобула назву Тримор’я (3S) за аналогією з Вишеградською четвіркою (V4). Нині Тримор’я має офіційного союзника в особі світового гегемона, а президент Румунії Клаус Йоганніс запросив учасників зустрічі у Варшаві провести черговий саміт Тримор’я наступного року у його країні.

Власне, невпевнений початок ініціативи пояснювався не лише браком американської підтримки «правим режимам» Дуди й Кітарович, яка з’явилася лише з обранням Трампа. Так, частина Групи намагалася уникнути надто «антиросійських» настроїв, інші остерігалися «антинімецьких» (тобто антиЄСівських), решту непокоїв потенційний статус Польщі як регіональної супердержави. Проте з позицій сьогодення, і саме цим завершується огляд, не тільки в Польщі, а й інших країнах зріє розуміння того, що приєднання до ЄС і НАТО позбавило країни регіону прагнень до чогось більшого, і саме цим спроможна стати Ініціатива Трьох Морів. Не буде перебільшенням окреслити ці прагнення вже звичним лозунгом “Make Europe Great Again”, причому авангардом європейського відродження вважається саме Центрально-Східний ареал. Цілком логічний розвиток для починання, яке ставило за мету позбутися ролі периферійної зони ЄС.

З іншого боку, при всій загрозливості для ЄС нового значення, якого набуває євроатлантизм у виконанні Вишеградської четвірки, на рівні офіційних нот Тримор’я запевняє читачів у тому, що бажає лише тіснішої та ефективнішої інтеграції з ЄС. Згідно з масштабним аудит-дослідженням “The Road Ahead” (Дорога попереду), здійсненим спільно із Atlantic Council провідною у цій галузі компанією PwC (якій, за дивним збігом обставин, Нацбанк на днях заборонив займатись аудитом українських банків), Тримор’я вже отримало 150 мільярдів євро на будівництво інфраструктурних проектів і потребує ще 615 млрд. інвестиційних коштів до 2025 р. Судячи з усього, прогнозовану нестачу інвестицій від ЄС покликаний компенсувати Business Forum, план запуску якого озвучив Трамп на саміті Тримор’я у Варшаві. Серед іншого, йдеться про заснування відповідних банків та інвестиційних фондів за сприяння Штатів, потребу в створенні яких підкреслювали і на Другій конференції Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, проведеній 27 квітня у Києві за ініціативи лідера Національного Корпусу Андрія Білецького.

Проте всім зрозуміло, що з урахуванням відцентрової динаміки в Євросоюзі довгостроковий «патронат» Америки здатен перетворити центрально-східний регіон спершу на головного геополітичного партнера США, а потім і на лідера Європи, який отримає потрібні важелі й для самостійної політики. Україна, що за своїм природним геоекономічним потенціалом цілком може претендувати на перше місце у Східній Європі, поки що включена у ці процеси дуже слабко, і саме з вини верхівки, яка блокує усі кроки в цьому напрямку. Чи вдасться Україні віднайти в альтернативній європейській інтеграції рецепт виходу з кризи, яку штучно затягує паразитарний клас у владі, залежить від консолідації всіх громадянських сил навколо націоналістів нового покоління, які переросли патріотичний популізм і здатні діяти у вимірі реальної політики.

Олена Семеняка

placeholder+image

Сергій Коротких: Відмова від ядерного статусу позбавила Україну суб'єктності

Відмовившись від ядерного статусу, колишня влада позбавила можливості українців самим вирішувати, яким політичним...

placeholder+image

У Сумах встановлено меморіальний хрест полеглим воїнам у рамках проекту «Пам‘ять нації»

13 грудня в місті Суми активісти Національного Корпусу та Цивільного Корпусу АЗОВ відкрили пам‘ятний хрест всім...

placeholder+image

Національний Корпус проти антиукраїнського кіно в Харкові: подробиці

28 листопада активісти Національного Корпусу в Харкові провели акцію проти зйомок серіалу про радянських слідчих НКВС....

Сергій Коротких: Відмова від ядерного статусу позбавила Україну суб'єктності

У Сумах встановлено меморіальний хрест полеглим воїнам у рамках проекту «Пам‘ять нації»

Національний Корпус проти антиукраїнського кіно в Харкові: подробиці

Подаруй дітям свято: Національний Корпус оголошує про збір допомоги для дитбудинків у Дніпрі

Чи можна було уникнути погіршення стосунків із Угорщиною

Петренко: На користь РФ руйнується хімічна галузь української економіки

У Здолбунові відбудеться "Відкритий університет"!

«Ті, що тримають nебо»: у Чернівцях вшанують павших воїнів

"Наш суд - найгуманніший суд у світі", або яка ціна виїзду закордон, якщо ти підсудний?"

Північний потік: ще один крок російської експансії

Представник Національного Корпусу здобув упевнену перемогу на міжнародному кубку «ЛЕДЯНАЯ СТАЛЬ»

Проект Національного Корпусу "Одна Кров" продовжує рятувати життя

У Києві за участю Юнацького Корпусу пройшов конкурсно-спортивний захід «Ми сини твої, Україно!»

Благодійна акція Національного Корпусу Житомир до Дня святого Миколая не залишає українців байдужими

«Ігри Героїв»: вони дивилися смерті у вічі, і смерть здалася першою

Подаруй свято бійцям АТО

Міжнародний кримінальний суд: чи судитимуть Путіна на Гаазькому трибуналі?

Національний Корпус закінчив графіті пам'яті Небесній Сотні в м. Кривий Ріг