placeholder+image

Спогади про день звільнення Маріуполя першого командира полку «Азов» Андрія Білецького

"Ми починали о третій ранку. 159 азовців в штурмовій групі, частини НГ та «Дніпро-1» в очепленні, придана «зушка» на «шишизі» 72-ї бригади, з шикарним, хоча й занадто веселим екіпажем.

Хлопці поспали години чотири, мені не вдалося – всю ніч переконували генералів, у тому, що штурм можливий. Переконали.

Найбільш дивний – перехід. Темрява, суворі обличчя, тиша. Ніхто не хоче порушувати цю священну тишу і темряву. Здається, вони захищають людей, роблять їх невразливими. Радіообмін мінімальний, бійці в кузовах камазів і пікапів говорять пошепки, або мовчать. Так само безшумно висаджуються з бортів, розгортаються в порядки.

І от перехід. З першими променями сонця суворі обличчя виявляються майже дитячими. Перший постріл, за ним – вибух. Тишу розірвало разом з темрявою. Пекельна канонада, команди і мат. Тут головне не збавляти темп, подавити ворога, приголомшити, розчавити! Більше вогню, більше команд, більше мату! Забава почалася, звільнення почалося!

Коротше кажучи, звільнили ми тоді Маріупіль.

А я яскраво так, ніби минуло 4 години, а не 4 роки запам'ятав своїх братів у той день. Запам'ятав не тими, кого вони вдавали в простому житті: не студентами, спортсменами, юристами, сидільцями, школярами чи менеджерами з продажу. А тими, ким вони були насправді: героями античного епосу, що пливуть на кораблях до Трої, чи героями козацьких дум, які на чайках через буремне Чорне море рвуться до Стамбула.

Пам'ятаю добре кожного з них: Легіонера, пораненого в перші секунди бою, його чотового Вітальоса, по обличчю якого було зрозуміло, що краще поранили б його; Палія в єдиному важкому бронежилеті за «утьосом», в кузові саморобного гантрака, який ми назвали «Пряник», Малюка – зовсім підсліпуватого, але його пообіцяли взяти в бій, якщо він з робочими за два дні доробить «Пряника». І от Малюк уже другий номер Палія. Пам'ятаю пораненого Хорса, дикі очі й прохання не відправляти в лікарню до кінця бою. Пам'ятаю Бендера з гранатометом, який і пішовши з «Азова», ще десятки разів ходив за лінію, брав росіян в полон, а зараз сидить в Сумах – непорозуміння. Колю Ядра і його акробатичні трюки, того Ядра, який загине разом з розвідгрупою під Новоазовськом. Байду, що носився по прострілюваній Грецькій з коробами пк для Іспанця. Пам'ятаю Бубу, Рому Сатану, Боцмана і спокій Душмана (бій – єдине місце, де ця людина буває спокійною). Вони вели основну штурмову групу. Кулеметників Бормана і Менеджера в синій мастерці. Пам'ятаю запал першого і холоднокровність другого. Пушкіна – хорошого дядька, бізнесмена з Бердянська. Знаючи, що нам не вистачає водіїв, він сів за кермо автобуса і повіз першу штурмову групу. Навіть Корчинського, який витягав Легіонера – пам'ятаю.

Пам'ятаю ВСІХ до одного. І якщо кого не згадав – це тому, що текст і так нечитабельний вийшов. Вибачте, брати.

Дух літа 14-го відкрив нам очі на те, хто ми є. У ті скажені дні в нас не було професії, соціального статусу, партійної приналежності і будь-яких інших умовностей. Ми були тими, ким народилися – українцями. І це внутрішнє відчуття єдності робило нас непереможними, відчуття, що немає нічого ціннішого, ніж Батьківщина.

Поки цей переможний дух 14-го існує – Україна буде стояти, коли ним проникнеться вся Нація – Україна стане Великою!

Зі святом звільнення Маріуполя, Українці!"

placeholder+image

В рамках проекту «Одна Кров» представники Національного Корпусу та Національних Дружин Харкова масово здали кров для військового шпиталю

Якщо Ви здорові, але ще не є донором, не зволікайте ні секунди і зробіть все, щоб усунути це прикре непорозуміння, адже...

placeholder+image

Сервитут по-житомирськи або як відтяпати гектар лісу і не понести за це відповідальність

16 серпня Партія "Національний Корпус" разом із ГО «Збереження лісів Полісся» прийшли до Житомирського РВП, аби запитати...

placeholder+image

Поліція затримала тітушок забудовника екопарку на Осокорках

Близько 40-ка молодиків тітушної зовнішності зі щитами, гумовими палицями, ножами та зброєю сьогодні вранці затримала...

В рамках проекту «Одна Кров» представники Національного Корпусу та Національних Дружин Харкова масово здали кров для військового шпиталю

Сервитут по-житомирськи або як відтяпати гектар лісу і не понести за це відповідальність

Поліція затримала тітушок забудовника екопарку на Осокорках

Голова НК Запоріжжя: Ми змінюємо країну вже сьогодні

Нацкорпус домігся ухвали суду щодо внесення справи про знищення лісу на Житомирщині до ЄРДР

У Болехові місцева громада разом з Нацкорпусом заблокували трасу національного значення

Свято сім'ї у Вишневому від Нацкорпусу

Національний Корпус Харків запускає новий проект "Зв'язок поколінь"

Стратегія страху від РФ: Як Кремль залякує українців навалою нелегальних мігрантів через безвіз

Плати або страждай: Як «Укрзалізниця» розуміє «європейські стандарти»

Під тиском НК та місцевої громади чиновники взялись за ремонт дороги у Мерефі на Харківщині

Замість Дня Незалежності України – День шахтаря і 55-річчя Західного Донбасу

Школа лідерів імені Аксьона і Хоми: 6 випуск

Нацкорпус Полтави очистив приміщення райсуду і від комуністичної літератури

Відкриття пам`ятного хреста у Галичі

Нацкорпус закликає приєднуватись до донорського проекту «Одна кров»

Курсанти школи молодших командирів ім. Аксьона та Хоми в музеї історичних коштовностей України

Громада проти забудови скверу Яланського